Зарікався писати про вибори, бо надокучило. Але пригадав собі, як в дитинстві тато з мамою ходили в Рокс на вибори і брали мене. Бо там, як завіщав вєлікій Лєнін, був буфет. І в ньому продавали за копійчаною ціною якісь налисники, катлєти, пиріжки з капустою, горохом, лівером, завиванці, перекладанці і навіть мацьопі шашлички на шпажках з пахнючою цибулькою.

А ще пам'ятаю гірку маринованих помідорів і вогірків. За це я й любив совітські вибори, бо в тих маринадах було повно оцту, який чомусь мені дуже смакував.

А ще там було львівське пиво різних ґатунків. Я тоді ще не знав правдивої цінності цього напою, але вже його хтів, бо пиво пили самі хлопи: поважні і хитруваті, старші і безвусі, поголені і з немитою головою. А я ж був хоч і малим, але хлопом!

Словом, чекав я вибори, як святого Миколая і дуже дивувався, що вони так рідко бувають. І я щоразу в нових штанцях йду до Роксу, бо зі старих уже виріс.

Але якось казка раптово скінчилася. Пригадую, вийшли ми з дядзьом з брами на вулицю (тато з мамою мали пізніше долучитися до процесу волевиявлення). Падав густий дощ. Такий львівський - дрібний, але дуже мокрий. Дідусь тримав мене за руку, а я вже уявляв, як хрустітиму вогірками і цмакатиму вострими помідорами. І ловив на язик краплі, що летіли з неба.

Раптом попереду я побачив вуйка, що вийшов з виборчої дільниці і не зупиняючись, розщіпнув замочок на засмальцованих споднях, витягнув котасика і взявся помагати дощу - жовтим струменем зрошував й так мокрий асфальт. Тепер я думаю, - може це був такий показний виклик радянському народовладдю і репресивному режиму? Або просто його перло випите «Ювілейне» чи «Золотий колос»?

Не відомо то мені. Лиш знаю, що в той момент я став дорослим. Бо зрозумів, що все в житті гімна варте, навіть намріяний буфет з показною демократією.

Тому не розчаровуйтесь, коли демократія повернеться до вас не тим боком. Часом вона так і виглядає - з розщіпнутою ширінькою і підпила.

Але я таки піду на вибори. Бо десь глибоко в підсвідомості маленький хлопчик мріє про буфет. А великий - про справжню демократію. Може вони там зустрінуться. При пиві.