Картинка з життя. Сьогодні в обідню перерву в нашому під'їзді застряв ліфт з пасажирами. Почали телефонувати в районну диспетчерську службу 290-98-22. Там грає музика. Тоді набрали телефон аварійної ліфтів 280-29-95. Записали адресу, пообіцяли прислати майстра.

Чекаємо. Запитали, а до кого можна зателефонувати, аби, як раніше по домофону безпосередньо з ліфтової кабіни, попросити перезапустити ліфт. Назвали номер центральної районної служби 290-98-23. Ті спробували віддалено увімкнути ліфт, не вийшло. Кажуть, треба викликати монтера.

Просимо це зробити. Питають, а ви хто? З'ясовується, що це телефон лише для працівників ЖЕКу. Нам пропонують як громадянам звертатися до районної диспетчерської служби 2909822. Мовляв, ті дадуть заявку, і ми тоді направимо ліфтера. Кажемо, що там грає музика. Нам радять чекати.

Просимо все ж надіслати майстра, бо люди в ліфті. Ні, відповідають, тільки після оформлення заявки через 2909822. Коло замкнулося.

Добре, що в консьєржки виявився телефон майстра-ліфтера, який обслуговує наш будинок. Зв'язалися з ним, прийшов швидко й визволив людей. Щира дяка йому. А музика весь час, поки тривала ця епопея, по телефону 2909822 продовжувала грати. Задоволення поспілкуватися з районним диспетчером так і не випало.

Коли зайшли додому, пролунав телефонний дзвоник, бадьорим голосом представник команди Кличка почав розповідати, як вони багато зробили для міста, і запитав, чи збираємося ми їх підтримати на виборах. Відповідь отримав зрозумілу, бо це вже виглядає як знущання.

Тож раджу всім занести прямі телефони аварійних служб в свої мобільники. Це єдиний ваш порятунок, коли потрапите в подібну ситуацію.