Деякі числа, як і слова, омонімічні, мають багато значень й усталених асоціацій. Дванадцять. Стільки місяців у році. Стільки ж знаків у зодіаку і в китайському гороскопі. Дванадцять подвигів сотворив Геракл. Для когось дванадцять - кількість апостолів. Хтось, коли бачить це число, згадує фільм «Дванадцять друзів Оушена». Або «Дванадцять розгніваних чоловіків» - хоч 1957, хоч 1997 року випуску. Ще для когось дванадцять - омріяна відмітка у школі. А хтось пригадає роман Юрія Андруховича «Дванадцять обручів». І як же без поеми Олександра Блока «Дванадцять»? В астрологів і різних містиків число дванадцять уособлює довершеність і Всесвіт. Це - символ філософського каменю, божественного кола, яке заправляє світом.

Дванадцять «бранців Кремля» - ще одна асоціація. Людей, які мирно жили в Україні, мали друзів і коханих, улюблену чи не дуже роботу, більш-менш налагоджений побут, перетворили на пішаків у великих геополітичних іграх. Три з них - Надія Савченко, Олег Сенцов та Олександр Кольченко - все-таки є в інформаційному полі. Політики вивчили їх імена і згадують на масштабних заходах. Загал також знає цих людей, читає новини про хід їхніх справ. Люди переживають.

А ще є киянин Валентин Вигівський, чию справу у Росії мали розглянути 20 жовтня. Чоловіка викрали більше року тому - він приїхав по особистих справах до Сімферополя. Страшно уявити, як це: твоя близька людина їде кудись на декілька днів, щезає, довго-довго ніхто не знає, де вона, а потім виявляється - сидить у СІЗО «Лефортово», у Москві. І її звинувачують у шпигунстві - це 12 років мінімум. Валентину дали державного, російського, адвоката. Про перебіг справи рідні дізнаються від українського консула. Деталі суду, чи був він взагалі цього тижня - ще невідомо.

Українцю Олексію Чірнію навесні у Москві присудили сім років колонії суворого режиму. Сім років колонії отримав фотограф з Криму Геннадій Афанасьєв. Обидва проходили свідками по справі Олега Сенцова та Олександра Кольченка, їх звинуватили у тероризмі. Сергію Литвинову з Луганщини загрожує до 20 років позбавлення волі. Працівника сільського господарства, який не служив в армії, не воював, Слідчий комітет РФ «призначив» бійцем батальйону «Дніпро-1» і звинувачує у вбивстві і розбої на Донбасі.

Юрію Солошенко 73 роки, він має проблеми з серцем. Колись чоловік очолював важливе оборонне підприємство «Знамя», що у Полтаві. Росія «зліпила» з Юрія шпигуна. «Найгуманніший суд у світі» виніс вердикт - шість років позбавлення волі, вдвічі менше за мінімальний строк за 276 статтею Кримінального кодексу РФ, «Шпигунство». Але навряд чи таке милосердя тішить в'язня та його близьких.

За декілька днів, 26 жовтня, у Верховному суді Чеченської Республіки, що в Грозному, мають розглянути справу Миколи Карпюка та Станіслава Клиха. Українців звинувачують в участі у бойових діях у Чечні у 1994-1995 роках. Убивства російських військових, створення банди - за такі, начебто скоєні злочини, чоловікам загрожує від 15 років тюрми до довічного ув'язнення. Саме у свідченнях по справі Карпюка-Клиха з'явився Арсеній Яценюк.

Російські слідчі цілеспрямовано розпитували в'язнів про участь українського прем'єр-міністра у військовому конфлікті у Чечні. Микола Карпюк, зокрема, змалював абсурдну картинку: завзятий Арсеній Петрович у шоломі на полі бою, потім журналісти фотографують його... Тож, ті, хто готує цю справу, мають на меті ще й дискредитувати українських керманичів.

Але кого це обходить? Тижнями правозахисники «стукають» до високих кабінетів МВС, СБУ, Генпрокуратури. Хочуть, щоб наші лідери взяли справи українських в'язнів - усіх, про яких відомо - на особистий контроль, сприяли їх обміну й екстрадиції на батьківщину. Поки глухо. Люди у російських застінках готові зізнатися у шпигунстві й тероризмі. Під тортурами, психологічними й фізичними, вони погоджуються зі звинуваченнями, тільки б вижити. Вони не знають, на кого розраховувати. Теки з вигаданими справами чавлять рештки надії. До речі, нещодавно Карпюк і Клих заявили, що під тиском обмовили багатьох людей. Для такого зізнання треба чимало мужності.

Тож, українські правозахисники кажуть про щонайменше дванадцять «бранців Кремля». Цілком ймовірно, що їх більше - адже дані про відомих в'язнів родичі й активісти відкопували місяцями. Дванадцять. Щоб не значило це число для вас особисто, за ним - долі живих людей, наших співгромадян. Їх викрали незаконно і підло. І ми мусимо за них боротися, підтримувати їх, врешті, вивчити їх імена.

Допустити, щоб це беззаконня, ці викрадення, замилися у піні інших беззаконь, - наш злочин проти себе. Коли забудемо і проґавимо наших бранців - не буде нам спокою, навіть з містичною дванадцяткою у гороскопі.