«Укрпошта» тренувала витримку Рахметова ліпше, ніж спання на гвіздках. Навіть без хамства.

Дивився, як працює цьоця, яка приймає посилки. Наче й не шлангувала, і все швидко робила, але там стільки операцій і процедур, що черга стояла півгодини. Папірчики заповнити, в комп'ютер внести, штрихкод наклеїти, зважити, скотчем обмотати, побігти на склад, принести, віднести, дати решту, порахувати вартість, дати розписатися, знайти серед папірців, знайти по базі. Із провідником якось швидше передачки відправляти.

А якщо серйозно, там ніхто не займався процедурами з радянських часів. Тільки навішували і навішували нові, не відміняючи старих. Скоро вже пішки посилку донести швидше буде, ніж її оформити. При цьому – спеціалізація вікон. Чотири дівки сидять вивчають простір відсутнім поглядом, бо черга не до них, одна цьоця бігає. Бланки, індекси, а ось тут не заповнили.

І як це на «Новій пошті» можуть взагалі з голосу адресу друкувати? Вжик, штрих код і всьо, вільний. Ніякого загартування сталі. Ніякої витримки не натренуєш.