Сьогодні, 4 листопада, у Верховній Раді проходило голосування закону щодо підтримки книгодрукування. Ніхто не виступив проти. Всі за. Хіба опи й, очевидно, ляшківці тупо ігнорують. Іде голосування. Камера вихоплює групу нардепів десь у «димократичних» секторах: щось захоплено розказують один одному, регочуть, навіть не хитнуться в бік своїх пультів для голосування.

Закон набирає 219 з 226 необхідних.

Гройсман кілька разів припрошує всю цю масу ще хоч на кілька хвилиночок потерпіти й трішечки повиконувати свої трудові обов'язки. На диво подіяло – таки ще десь знайшлося півтора десятка «героїв», що вчинили подвиг працелюбства, перервали розповідь анекдотів і на 10 секунд підійшли на робочі місця та зволили натиснути кнопочку. Дрантя вельможне!

Довідково: робочий день нардепа триває 5год. 30хв. у вівторок і четвер та 3год. 30хв. у середу та п'ятницю. Решта перерви. На тиждень – це 18 годин, а на місяць (два пленарні тижні) – 36 годин. Порівняйте зі своїм робочим днем, тижнем і місяцем.

Є заперечення, що вони ще й у комітетах працюють. Так, але там бувають на роботі лише ті, які й у сесійній залі постійно присутні та активно там працюють. А мову ми ведемо про тюхтіїв, яких там абсолютна більшість. І що з усім цим робити?