Трагедія в Парижі справді сколихнула весь світ. Одні співчувають народові Франції і посилюють превентивні заходи щодо потенційних терористів, другі відкрито чи приховано радіють, що вдалося знищити стільки «гяурів» і «кяфірів», треті ж усі сили докладають до того, щоб здобути вигоду з війни проти сучасної цивілізації, яку веде фашистська «Ісламська держава».

При цьому належність до того чи іншого табору напряму не пов'язана з релігійною чи політичною орієнтацією: скажімо, не випадково сповідники «ліберального» ісламу є однією з головних мішеней радикальних ісламістів, а ультраортодоксальні парафіяни РПЦ вважають, що теракти в Парижі стали справедливим покаранням «безбожних й аморальних французів». Ну, а вигоду з лих сучасної цивілізації, як завжди, прагнуть мати «кремлівські чекісти»; у 2001 році їм це добре вдалося, Захід заплющив очі на влаштовану Кремлем криваву різанину в Чечні. По тому за інерцією Путіну пробачили й «загвинчування гайок» у Росії, й агресію проти Грузії, і загадкові смерті знаних політичних опонентів режиму... Ну, а різке зростання цін на нафту після початку дій антисаддамівської коаліції в Іраку (не забуваймо, як Путін тоді хвалився, що саме російська розвідка передала американцям дані про наявність у тамтешнього диктатора зброї масового знищення, тим самим стимулювавши активність Вашингтону) зробило Росію як «бензоколонку Європи» одним із провідних гравців на геополітичній арені. То чом би не спробувати повторити свій успіх і в разі, якщо Захід дасть слабину, не кинути сформовану на Донбасі танкову армію на Харків, Дніпропетровські і Київ?

А разом із тим після атаки радикальних ісламістів на Париж їхньою ціллю може стати будь-яка європейська столиця, в тому числі й Київ.

Тим більше, що якраз напередодні нападу на столицю Франції, за повідомленнями СБУ, у нас був затриманий один із ватажків міжнародної терористичної організації «Фронт ан-Нусра», яка є союзницею «Ісламської держави». А 15 листопада президент Порошенко повідомив, що українськими спецслужбами було знешкоджено дві групи, які підозрюються у підготовці терористичних атак і представляють певні міжнародні терористичні угруповання. Тож відтепер Україна фактично змушена бути готовою до війни на два фронти: проти російсько-терористичних військ і проти ісламістських терористів. Причому обидві ці сили спеціалізуються на ефективній «гібридній війні», намагаючись розкласти зсередини противника, зчинити хаос в країнах, які стали об'єктами атак, паралізувати діяльність владних і силових структур цих країн.

Але чи вповні усвідомлюють ті, хто причетний до влади чи безпосередньо здійснює її в Україні, суть нинішньої ситуації, чи мають вони достатні знання про те, що коїться навколо? На жаль, не всі і не повною мірою.

«Світ такий тонкий. Рветься у найменш очікуваних місцях». Це написала в Інтернеті, дізнавшись про трагедію в Парижі, Світлана Заліщук. Але ж для журналіста і народного депутата Париж не може бути «найменш очікуваним місцем» терактів! Справа навіть не в нападі на «Шарлі», про який не слід забувати, а в перманентній кампанії «забав» радикальних ісламістів в останні роки - сотні безкарно спалених на французькі національні свята автомобілів, вуличні погроми, антисемітські акції... Це були «дзвіночки», які не почула чинна влада Франції, а якщо й почула, то не знайшла адекватні - тобто водночас демократичні та ефективні - відповіді на ці виклики.

А ось Зорян Шкіряк: «Відбулися безпрецедентні криваві терористичні атаки на мирних громадян». Чого ж «безпрецедентні»? Радник міністра внутрішніх справ України мав би за своїм статусом знати про масштабні атаки ісламістів у Західній Європі у 2000-х, найбільшими з яких були теракти в Мадриді 11 березня 2004 року (загинуло майже 200 осіб) та у Лондоні 7 липня 2005 року (загинуло понад 50 осіб). При цьому в Іспанії ісламісти домоглися успіху: перелякана влада негайно вивела іспанський миротворчий контингент з Іраку, чим немалою мірою спровокувала ісламістів на наступні терористичні спроби поставити на коліна «полохливих кяфірів»...

Нарешті, ціла низка українських політиків, в тому числі президент Петро Порошенко та столичний мер Віталій Кличко заявили, що вони «шоковані» трагедією в Парижі. Як на мене, політики можуть бути шокованими людиноненависницькими новітніх фашистів, якщо вони не вивчали історію та розуміють того, що діється у сучасному світі. Невже ж у провідних діячів України досі існували сподівання на такий собі «фашистський гуманізм»? Ні, політики мають давати інші, жорсткіші оцінки. Тоді і прості громадяни (от вони мають право бути шокованими) позбавляться небезпечних ілюзій.

І нарешті. У зв'язку з терористичними атаками у Парижі президент України провів термінову нараду з керівниками силових відомств і дав доручення покращити координацію дій із міжнародними партнерами та посилити обмін інформацією щодо можливих терористичних загроз. Це цілковито правильні настанови, але недостатні. Владі слід припинити використання СБУ та Генпрокуратури як інструменту політичної боротьби зі своїми опонентами (а що це практикується, є, як то кажуть, «секретом Полішинеля»). Потрібні негайні зміни у прокуратурі, в тому числі й кадрові, так само негайне повернення до СБУ тих офіцерів і генералів, які хочуть служити Україні, а не прислужувати чинній владі (і специфіка добору частини кадрів до СБУ не є таємницею...). У свою чергу, опоненти влади, які вважають себе патріотами, мають піти на активну й ефективну співпрацю з нею в питанні попередження терористичних загроз із будь-чийого боку. Відсидітися нікому не вдасться. Україна повинна і словом, і ділом довести, що вона є складовою Європи.