Уряд РФ прийняв рішення з 2016 року ввести продовольче ембарго щодо України. І це спричинить серйозні наслідки для українських виробників, пише в своєму блозі на "Новому часі" економіст Олександр Пасхавер. Напевно, якась частина людей втратить роботу. Але, незважаючи на це, я розглядаю російське ембарго як позитивне явище. Якщо Росія категорично відмовляється визнати Україну суб'єктом історії, то все, що обмежує наші відносини з нею, варто розглядати у позитивному ключі.

Я добре пам'ятаю, як пан Глазьєв кілька років тому, перебуваючи в Києві, доводив, що ми потребуємо Росії, оскільки ніхто інший нашу продукцію купувати не стане, маючи на увазі при цьому її низьку якість. Вже тоді було гидко слухати. Невже ми приречені бути другосортними в питанні виробництва власної продукції? Я вважаю, що ні, і такого роду кроки з боку Росії лише підштовхують нас підвищувати конкурентоспроможність наших товарів.

Українські підприємства продемонстрували здатність обходитися без російського ринку. Досить згадати так звану "сирну війну", коли Росія заборонила постачання на свою територію українських сирів. Українські виробники знайшли свого споживача в Європі, Азії, Африці. Крім того, ті товари, від яких зараз відмовиться Росія, будуть продаватися на внутрішньому ринку, і ціни на них можуть дещо впасти.

В цілому на поточний момент ембарго, безсумнівно, створить для України економічні труднощі, але в довгостроковому плані Росія зробила Україні велику послугу.

Важко оцінювати, як продовольче ембарго відобразиться на самих росіянах. При прийнятті рішень економічна доцільність, здається, ніколи не була для російського керівництва на першому місці – хіба що, коли справа доходила до економічної катастрофи. Так що ембарго щодо України – це суто політичне рішення.

А ще це стимул для нашої країни. Путін вже давно йде цим шляхом, роблячи Україну більш консолідованою. У кінцевому рахунку, він завершив створення української громадянської нації. А ембарго – це ще одна цеглина на шляху до створення конкурентоспроможної економіки.