Продовжую спостерігати за діяльністю 95 квартала і його нового проекту «Слуга народу». Хочеться запитати їх, що за москальська шваль пише їм такі сценарії? Моєму обуренню немає меж...

7 серія цього серіалу починається з таких слів:

«Але знайте, я щасливий померти за свого царя. Так в 1911 році в театрі «Опери і балету», був вбитий Петро Аркадійович Столипін».

Але якби хлопці знали українську історію, то ця б серія почалась такими словами Столипіна:

«Панове, можете бути певні: пам'ятник Шевченкові стоятиме у Києві тільки після моєї смерті!» - пролунав постріл.

Так що ж це за діяч такий Столипін?

Прихід до влади Столипіна на посаду голови Ради Міністрів та мі¬ністра внутрішніх справ став важливою подією цього періоду. Він був великим противником ліберального й соціалістичного рухів і тому планував змінити Російську імперію з допомогою соціальних реформ та посилення політики русифікації неросійських народів, зокрема Фінляндії і України. Це завдяки йому була розпущена Друга Держав¬на Дума, яка не погодилася бути тільки інструментом у його руках. 1907 року за ініціативою Столипіна був опублікований новий виборчий закон. Цей закон забезпечив повну перевагу у Думі великих землевласників та підприємців.

Досить сказати, що менше, ніж 1% населення європейської частини імперії обирав 64,4% всіх виборщиків, котрі у свою чергу обирали депутатів. Мізерну кількість виборщиків обирали й середні верстви населення - найбільш освічена і прогресивна частина тодішнього суспільства.

Загалом же виборче право після столипінської реформи залишилося тільки у 15% населення імперії. Такий виборчий закон забезпечив великоросам 77% місць у 3-й Думі...

«Боже, царя храни...»

«Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна велика Росія».

У 1910 р. Столипін видав спеціальний указ, яким наказував губернаторам не давати дозволу на створення товариств з "інородців", до яких зараховано також й українців. Влада відкинула законопроект про введення української мови до початкових шкіл України, а полтавський губернатор посунувся аж так далеко, що пропонував не допускати українців на посади учителів та шкіль¬них інспекторів.

У школах забороняли співати українських пісень, декламувати українські вірші і навіть виконувати українські мелодії на музичних інструментах. Уряд ліквідував українські культурно-освітні організації, замикав товариства "Просвіти", українські клуби й бібліотеки.

Навіть заборонив продаж Євангелії українською мовою, що її видав Церковний Синод у 1905 р.

Так, що мої дорогі українці, ви ще й досі не усвідомили, що в нас війна на всіх рівнях і всіма методами. Ви досі вважаєте себе російськомовними українцями і вихваляєте проект «Слуга народу», а в цей час вас підсвідомо зомбують. ПРОКИНЬТЕСЬ...