Вишиватниками кого тільки не називають. У тому й дошкульність цього терміну. Попросив чиновника розмовляти українською; покритикував знаменитість, яка заради прибутків перейшла на російську; назвав ватника ватником, але написав це українською - і вже знайдуться тисячі й тисячі, які назвуть тебе вишиватником. І спробуй щось запереч! Ти ватник - а ти вишиватник.

От шо хочеш, те й роби. А якщо опонент до того ж російськомовний чи росіянин (а це майже завжди), то отримує ще й колосальну моральну перевагу (бо він-то точно не вишиватник, а от ти цього не заперечиш). У цьому й небезпека цього терміну: його неможливо заперечити і він дуже зручний для національного приниження. Ми самі даємо цей козир ворогам у руки. І кожен українець, який називав інших вишиватниками, цілком може в один чудовий день почути це слово на свою адресу.

Уже не говорячи про те, що це перший у нашій історії випадок, коли культовий національний символ - вишиванку - змішали з негативом.

Це ганебно, що ми це дозволили. Я вже іноді кілька разів думаю, чи вдягати на свято вишиванку - дивлюсь на неї й маю змішані почуття. Просто образливо і прикро за предмет одягу, який колись ніяких, крім поваги, асоціацій не викликав. А тепер ось це.

В інших випадках вишиватниками називають тих, кого раніше звали просто рагулями чи ура-патріотами (за недоречну ситуації русофобію, помножену на безграмотність та шароварний "патріотизм").

Пропоную й далі звати їх рагулями, неуками, ура-патріотами тощо.

Якщо ж потрібна етнічна специфіка, то хтось десь мені наводив список не дуже поширених, але цікавих українських слівець на позначення таких людей. Пам'ятаю, серед іншого там фігурувало слово "хрунь". Мені як раз уявляється такий собі вусатий щокастий йолоп у вишиванці, який знає лише українську (і то з помилками) й тому, наприклад, пропозиція нашим чиновникам вивчити англійську страшно бісить цього хруня. Мовляв, хай спочатку всі українську вивчать.

Тобто, на його думку, через кількох недоумків, які досі не вивчили українську, усі інші чиновники не мають права вивчати англійську. А все тому, що хрунь сам обмежений у своїх знаннях і світогляді, так само як російський ватник, що боїться всього "нерусского". Думаю, з часом мають ще інші цікаві слівця поширитися на цю тему. Головне дати ментальний посил, що це потрібно.

Неважливо, кого ще називають вишиватниками, у вас можуть бути свої приклади - але в будь-якому разі слід пам'ятати, що нового різновиду людей не виникло.

Виник лише новий термін. Отже, раніше ми вміли обходитися без цього принизливого для національної гідності терміну на позначення тих самих людей. Настійно всім раджу й далі без нього обходитися.

Прошу не сперечатися зі мною в коментах на цю тему, бо мене вона страшно дратує, і я можу втратити самоконтроль.