Тема Криму неодноразово лунала у розмовах з партнерами у Вашингтоні.

Там про Крим пам'ятають і дотримуються жорсткої та принципової позиції щодо цілісності і неподільності України.

Але якою б потужною не була підтримка США та інших західних партнерів, Україна має мати в цьому архіважливому питанні і позицію, і стратегію...

На жаль, попри гучну риторику, влада не має ані позиції, ані жодної стратегії повернення Криму в лоно України і, якби не громадськість, воліла б цю тему взагалі не чіпати, щоб не дратувати Росію.

Такий очевидний висновок напрошується після аналізу подій останніх днів навколо енергопостачання до Криму.

Половинчастість і непослідовність дій української влади, яка і воює, і, водночас, торгує, публічно таврує, і одночасно кулурно домовляється з Росією, призвела до ситуації, коли громадськість, гостро відчуваючи несправедливість, втрутилася у ситуацію.

Підтвердженням цьому є хаотичність вчорашніх заяв і популістських дій наших високопоставлених чиновників, які змушені були незграбно реагувати на жорсткі дії громадськості.

Головний висновок тут достатньо сумний - про Крим почали "забувати" на внутрішній та зовнішній політичній аренах.

Тобто влада, як і весь український політикум, не здатні запропонувати будь-яку стратегію повернення Криму до України крім пасивно-очікувальних "награється - кине" і "стане задорого - позбудеться".

Пора нарешті визначитися і почати робити реальні кроки на захист національних інтересів України в Криму. Одними лише акціями громадських активістів та зусиллями проукраїнських кримських татар - проблему не вирішити. Тим паче, коли держава не лише не підтримує громадянський спротив, але й притидіє йому.

Отже, що робити сьогодні?

Потрібно негайно сформувати та сформулювати офіційну позицію і стратегію щодо Криму та виробити відповідний алгоритм дій.

Слід підготувати і виголосити, вперше за майже два роки анексії і окупації, спеціальне звернення Глави Держави до кримчан. У цьому зверненні має бути роз'яснено офіційну позицію Української Держави.

Необхідно залучити до справи із захисту національних інтересів України у Криму усіх громадських лідерів та активістів, які сьогодні за власної ініціативи опікуються цим питанням.

Важливо негайно розпочати роботу над формулюванням комплексної стратегії протидії російській окупації в Криму із обов'язковим залученням до цієї роботи наших ключових міжнародних партнерів та експертів, представників проукраїнської та кримсько-татарської громади.

Лише наявність такої реальної стратегії та послідовність і рішучість у її втіленні дозволить захистити національні інтереси України і зробити перші конкретні кроки до повернення Криму.

Визначеність і послідовність мають нарешті стати ключовими характеристиками української політики влади Криму!

Розпочати можна з наступного серйозного політичного сигналу: положення щодо Криму і позиції України з кримського питання необхідно суттєво видозмінити у Конституції України (розділи IX і X), винісши у преамбулу ключову позицію, що Крим завжди був, є і буде частиною України.

Так зробила б держава, яка поважає себе і своїх громадян!