Протягом кількох останніх тижнів курс гривні по відношенню до основних іноземних валют продовжує знижуватися попри відсутність серйозних фінансово-економічних причин. Більше того, уряд і Нацбанк вжили низку кроків для стабілізації валютного ринку, зокрема шляхом кількаразового збільшення міжнародних золотовалютних резервів, реструктуризації і списання частини держборгу, а також отримання двох кредитних траншів від МВФ. Однак гривню такі аргументи, вочевидь, не переконали. На міжбанку нацвалюта торгується вже близько 25 грн/дол, тоді як на чорному ринку ціна ще вища.

Звісно, об'єктивні причини девальвації існують. Серед них можна виокремити надлишок гривневої маси на валютному ринку, який породжує надмірний попит на долар і євро. Ця «зайва» грошова маса вивільнилася внаслідок двох процесів. Перший - це місцеві вибори, під час яких політики витратили мільярдні ресурси, а другий пов'язаний з виплатами Фонду гарантування вкладів, який за 2014-2015 рр. повернув фізичним особам майже 60 мільярдів гривень. Крім того, за останній час Україна значно скоротила обсяги свого експорту, що автоматично породжує дефіцит іноземної валюти. Названі чинники відіграють важливу роль у знеціненні гривні, але вони не є системними факторами, які визначають динаміку падіння курсу у тривалій перспективі. Натомість гривня все ж девальвує, і це відбивається на прогнозних курсах, які закладаються в бюджет. Якщо на поточний рік було закладено курс трохи вище 22 грн/дол., то на наступний - більше 24 грн/дол. І це в той час, коли спад української економіки сповільнився, а в 2016-ому навіть очікується невелике зростання. То що ж, відтак, є тим фактором, який стабільно негативно впливає на гривню?

Всі добре пам'ятають, як порівняно нещодавно долар коштував більше 30 гривень. Тоді це пояснювали здебільшого психологічними мотивами, зокрема панікою серед населення, яка спричинила ажіотаж довкола попиту на валюту. Відповідно панічні настрої стихли, і курс гривні поступово стабілізувався. Але в нашому випадку неекономічні чинники, схоже, мають не лише короткостроковий, а й довгостроковий вплив на фінансовий ринок. Адже навіть у реально скрутній економічній ситуації довіра бізнесу і громадян до банківської системи та політики уряду здатна підтримувати відносну стабільність валютного ринку. У нас же ні бізнес, ні населення нізащо не конвертуватиме долари чи євро у гривні без крайньої потреби, оскільки впевненість у тому, що завтра не трапиться економічний колапс практично дорівнює нулю. Українська економіка, таким чином, є крайнє непередбачуваною, а тому не здатна заручитися довірою суб'єктів господарювання і пересічних тримачів іноземних банкнот. Врешті-решт, суспільство просто не вірить в реалізацію урядової програми економічного оздоровлення країни, що не тільки нищить авторитет національної валюти, а й унеможливлює будь-яку модернізацію економіки загалом. Тож, чим довше реформи стоятимуть на місці, тим сильніше культивуватиметься недовіра громадян, а значить, стрімкіше і незворотніше падатиме гривня.

Повертати довіру і впевненість суспільства слід негайно, і добрим початком могло б бути якнайшвидше ухвалення бюджету на наступний рік.