Турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган відкинув звинувачення президента Росії Володимира Путіна в тому, що Туреччина бере участь у масштабній торгівлі нафтою з угрупованням Ісламська держава, про що російський президент заявив незабаром після інциденту зі збитим російським Су-24. Про це у своєму блозі  на сайті "Новое Время" написав  дипломат Богдан Яременко.

Це такий мачизм в політиці: Ердоган хоче показати, що він більше чоловік, ніж Путін, що у нього більше характеру і волі, що він відповідає за свої слова на відміну від російського президента. Або Путін повинен довести свої звинувачення, або Ердоган повинен їх спростувати - третього не дано.

Але в цілому вся ця бравада не варта уваги. У ситуації з російським Су-24 Туреччина діяла ситуативно, проте не виходила за рамки закону. Навряд чи можна очікувати, що після цього інциденту позиція Туреччини по відношенню до Росії сильно зміниться. Навпаки, ми бачимо, що вона намагається не загострювати конфлікт, намагаючись нормалізувати відносини.

У Туреччини та Росії є спільні довгострокові інтереси. Санкції, введені Москвою, достатньо відчутні для турецької сторони. Втім, Анкара на них ніяк не відреагувала, зазначивши, лише, що будь-які висновки поспішні. Іншими словами, турки розуміють, що крім російського бомбардувальника є більш важливіші спільні інтереси з Росією.

Я б не говорив про якусь сильну неприязнь Туреччини до Росії, і з теплих зустрічей Ердогана і Порошенко не робив би якихось військово-політичних альянсів. Україні необхідно нагнітання ситуації навколо Російської Федерації, оскільки вона не перестає бути серйозною загрозою для нашого суверенітету і життя українців. Туреччина, тим часом, є членом НАТО і діє в контексті політики Альянсу. Навіть якщо Путін з Ердоганом не зустрілися на саміті в Парижі, подальше налагодження відносин між Анкарою і Москвою неминуче, оскільки вони виходять з обопільних інтересів.