До східної частини Криму, завдяки китайському судну-кабелеукладчику, 2 грудня 2015, за повідомленнями ЗМІ, доведена перша черга електрокабеля з Кубані потужністю до 200 МВт (приблизно 1/6 путужності при пікових навантаженнях). З нагоди запуску першої черги цього енергомосту навіть приїхав Президент РФ В.Путін, який разом з профільним міністром О.Новаком (донеччанином за походженням) окреслили грандіозні плани по електрозабезпеченню Криму без електрики з материкової частини України.

Звичайно, якісні висновки можна буде зробити тоді, коли так званий енергоміст з РФ до Криму протримається до пізньої весни - оскільки тепер досить складно оцінювати руйнуючі особливості Керченської протоки. Лише після «проходження» зимового періоду можна буде зробити однозначні висновки про стабільність постачання електроенергії в Крим з Кубані, про те як врахували китайці, які прокладають кабель, досвід СРСР початку століття та досвід фашистської Німеччини періоду Другої світової війни, які вже намагалися опанувати Керченську протоку, тощо.

А наразі звертають на себе увагу ряд попередніх аспектів.

По-перше, згадуються радянські часи, коли високе компартійне керівництво освячувало все. Так само тепер - введення китайського кабелю пов'язується з приїздом В.Путіна. Хоча, за словами самозваного керівництва Криму, перший його запуск (випробування) відбувся ще в листопаді ц.р.

По-друге, ніхто і нічого не говорить про інфраструктуру в Криму. Адже існуюча розбудована так, щоби забезпечити відповідну потужність на півострові при введенні електрики з материкової частини України. А постачання з Кубані мало б передбачати введення і розповсюдження електрики на весь півострів зі східного узбережжя. Іншим є питання: «Як має забезпечуватись електроенергія в самій Кубані?» Але це вже справа РФ.

По-третє, ніхто навіть не наводить оцінок собівартості електроенергії для споживачів. Адже так чи інакше цю собівартість сплачуватимуть мешканці Криму. А вона виявиться суттєво вищою від собівартості електроенергії за умови її постачання з материкової частини України.

Разом з тим, варто відзначити й важливий позитивний для нас момент: в результаті постачання електроенергії в Крим з РФ, Україна може зменшити потужність електрогенерації на стільки, скільки розраховано було для Криму. Цілком логічно, щоб таке зменшення потужності ОЕС України могло відбутися за рахунок зменшення потужності теплових станцій, які споживають вугілля з РФ і шахт, тепер непідконтрольних нашій державі.