Для початку правильно уясніть собі реальний стан речей: у нас нема проекту бюджета на наступний, 2016-й рік. У нас є лише рамковий проект Закону "Про державний бюджет", в якому містяться лише загальні цифри, причому таке враження, що вони абсолютно відбарабанні.

Наприклад, згідно ст. 7 прожитковий рівень в Україні з 1 січня 2016 року встановлюється в розмірі 1330 грн., а з 1 грудня 1496 грн. Тоді як реальний прожитковий мінімум на сьогоднішній момент становить 2388 грн., і це тільки по розрахунках споживчого кошика [1]. Якщо ж взяти по реальним витратам українського громадянина, включаючи оплату "ринкових" комунальних послуг, то він становитиме десь на третину більше, біля 3100 грн. Проект не враховує ні тренду росту цін, який за 9 місяців 2015 р. склав 41,4%, а за підсумком року він може сягнути 50% [2]. Він не враховує навіть того, що лише харчування українця за споживчим кошиком становить 1251 грн. [3], і прожитковий рівень в 1330 грн. ставить українця перед жорстоким вибором - або харчуватись, або платити комунальні послуги.

Він просто механічно на 12% підвищує прожитковий мінімум (зараз він становить 1176 грн.) - і це називається "ростом доходів населення", який повинен скомпенсувати ріст цін і тарифів в 2016 році.

Зауважимо, що ми не розглядаємо в принципі вміст споживчого кошика, який не змінювався - увага! - з 2000 року. Всі вищенаведені розрахунки взяті по нормативам згідно постанови Кабміну №656 від 14 квітня 2000 року, яка досі регламентує, скільки треба людині для фізичного виживання. Але в тій же постанові вказано, що людині необхідно мати що вдягти, якусь мінімальну аптечку вдома (а ціни на ліки зросли в середньому на 44.7% - і це знову ж таки по "аптечному кошику" 2000-го року [4]), отримувати якісь побутові послуги - типу там ремонту телевізора, по якому щотижня "вєщаїть" прем'єр-міністр.

Всього цього, виходячи із цифри в 1330 грн., українському громадянину не треба. Отже, і громадянин в цьому бюджеті віртуальний, якому - як в комп'ютерній грі - потрібен тільки харч, і то на такому рівні, щоб не подох з голоду.

Це - найбільш наочний приклад відсутності у нас бюджету як такого. Замість цього у нас законопроект, написаний для якоїсь віртуальної країни, в якій не існує інфляції, не існує росту вартості життя, не існує навіть якихось елементарних послуг, якими має скористатись громадянин за рік. Тому, коли прожитковий мінімум забезпечує тільки прохарчування громадянина, то його треба називати правильно - концтабірна пайка.

В нормальному законопроекті про бюджет поряд прикладена пояснювальна записка, в якій зроблена розкладка суми мінімального прожиткового рівня по статтям витрат.

В цьому нема навіть додатка із розкладкою видаткової та дохідних частин - що свідчить про те, що загальні зведені цифри в ст. 1 - теж віртуальні.

Воно і не дивно, адже податкової основи для нового бюджету... нема. Тому що цей бюджет зверстано за умови, що прийнято урядовий проект Податкового Кодексу, більш відомий під назвою "все по 20". Навіть не будемо говорити, що Бюджетний Кодекс прямо вимагає (ст. 27), щоб всі закони, які впливають на показники бюджета, були прийняті до 15 липня 2015 року - а якщо вони прийняті після цієї дати, то дія цих законів має бути відкладена на наступний після планового рік - тобто, на 2017-й. Просто оцінимо фантастичну логіку уряду - там в принципі не допускають думки, що їх варіант Податкового Кодексу може бути не прийнятий.

Українців просто ставлять перед фактом: наш уряд не цікавить думка парламенту, вони уже наперед за всіх народних представників все вирішили, і затвердили, а депутатам дозволено тільки натиснути кнопку "За". Виходить, що бюджет уже тричі віртуальний - бо складено для країни, в якій парламент - "не місце для дискусій". Закрадаються реальні підозри, що його верстали по лекалам одного нашого дуже миролюбного сусіди, в якому Госдуму давно називають "божевільним принтером" за абсолютну слухняність і здатність проштампувати будь-який бред.

В свою чергу Податковий Кодекс теж складено для віртуальної держави. Навіть сама назва його концепту - "все по 20" - звучить як маркетологічний слоган якого-небудь магазина, чи розпродажу. Тільки йдеться там не про скидки, а про підвищення фіскального тиску на і так стагнуючу економіку, а також на і так ледве животіючого громадянина.

Тут треба дати кілька пояснень. Дивіться, за 2015 рік роздрібна торгівля за 9 місяців 2015 р. впала на 21.7% [5]. 35% дохідної частини бюджета становить ПДВ - 20% податок на роздрібну торгівлю, який платить споживач. Можна легко показати, що структура покупок українця дуже нехитра і за показниками ООН характерна для дуже бідного прошарку населення. Так от уявіть собі, що ось ці жебрацькі покупки, які не вилазять за основу піраміди потреб Маслоу, давали ТРЕТИНУ українського бюджета.

Промисловість давала 20%, і вона теж упала - на 11.5% [6]. Іще 10% давав малий і середній бізнес, за 2015 р. надходження від нього упало до 5%, тобто ця стаття рухнула майже вдвічі.

Таким чином, більше половини бюджетних надходжень навіть не стоїть під знаком питання: вони гарантовано впадуть наступного року. А уряд в своїх показниках бюджету закладає ЗБІЛЬШЕННЯ дохідної частини на 56 млрд. грн. [7], або на 17%. Це при тому, що Світовий Банк дає тільки 1% росту ВВП [8] - і то за умови реальних реформ, яких, як ми уже пересвідчились за минулий рік - не планується.

Якщо ріст ВВП обраховується одиничними відсотками, то звідки ж уряд планує взяти аж 17% росту доходів? А дуже просто: він вирішив підвищити податковий тиск на громадянина, і підвищити обсяги запозичень за кордоном. Найвлучніше цю політику охарактеризувала Юлія Тимошенко, назвавши цю "геніальну" стратегію "кредитною наркоманією". Я б назвав "фінансовою шизофренією", бо з одного боку уряд проводить масовану пропаганду на тему "жити треба тільки на те, що заробив", а з іншого по всьому світу ходить із протягнутою рукою і саджає країну на кредитну голку.

Ба більше: якщо ми візьмемо статистику по найбільших надходженнях до бюджета від великих корпорацій, то в 2015 році на перше місце вийшов... "Нафтогаз" [8]. Той самий, який із страшним дефіцитом, вічно бідний і обдертий, для якого ціни на газ завжди занизькі і не відповідають "реальному ринковому рівню". Тобто, іще одним джерелом підвищення дохідної частини бюджету є захмарні тарифи, які змушене платити населення - а значить, це уже ніякі не тарифи, а додатковий податок, який обкладено громадянина, і який він не може не заплатити.

Зауважимо, що знову ж таки - ці новації внесені з урахунком, що подальшого падіння роздрібної торгівлі не відбудеться, малий і середній бізнес слухняно стануть платити підвищені податки, а громадяни будуть сплачувати тарифи на тому рівні, на якому їх встановив уряд. Ось, до речі, чим пояснюється така осляча впертість уряду в питанні тарифної політики - якщо дадуть слабину, посипеться весь бюджет, який збудовано на жорстокому, в стилі XIX ст., визиску працюючого прошарку населення.

Але падіння роздрібної торгівлі буде продовжуватись - як ми уже пересвідчились вище, запланований прожитковий рівень не передбачає нічого, крім харчування. Малий і середній бізнес продовжуватимуть згортатись - для переважної більшості МСБ непідйомним є навіть встановлення касових апаратів - а це не така велика сума, порядка 10-20 тис. грн.). Що вже казати про заплановане новим податковим кодексом скасування спрощеної системи оподаткування (що, до речі, повертає нас в часи "розвиненого кучмізму"). Наростатимуть неплатежі і по тарифам - вже зараз заборгованість по цій статті становить мінімум 13 мільярдів гривень [9], а за підсумками року може зрости і до 30 млрд. грн. - навіть із урахуванням "чудесних" субсидій.

Окремо слід зауважити, що інвестиційна складова в бюджеті-2016 р. взагалі відсутня. Тобто, уряд вже наперед знає, що його "геніальний" податковий кодекс не збільшить інвестиційну привабливість Україні, і ніякий стратегічний інвестор до нас не прийде.

Зате є абсолютно фантастична за своїм нахабством стаття 20, яка дозволяє уряду віддавати борги за рішеннями Європейського Суду з прав людини... векселями. Тобто, видаткова частина теж віртуальна, бо людям збираються віддавати замість грошей нічим не підкріплені папірці, а на цій підставі заявляти про зменшення внутрішнього державного боргу. Хоча насправді ніякого зменшення не буде, а просто матиме місце перекладання боргу на наступні уряди. Перекладання, причому, дуже цікаве - векселі ці мають "відкладену цінність" в два роки, із нарахуванням 9.3%. А це нижче навіть офіційного рівня інфляції в 12%-15%, який заплановано на 2016 р. [10] - тобто, планується, що за два роки "лагу" реальна цінність векселів різко впаде, і люди замість вже вистражданого в судах отримають копійки. Назвати це шахрайством якось не повертається язик - це відкритий узаконений грабунок в стилі "ревучих 90-х".

Наступна - 21 стаття - взагалі дає уряду право формувати видаткову частину в абсолютно непрозорому режимі - без погодження з Бюджетним комітетом.

Що і приводить нас до справжньої мети цього проекту бюджету - підготовки до введення ручного керування економікою. Адже віртуальний бюджет, зверстаний без урахунку реальних показників економіки, завжди призводить до необхідності коригувань, перекидок, взаємозаліків - і фантастичній, небаченій з часів Кучми, корупції. Вся країна в такому разі заганяється в кабалу і ставиться в позу "бюджетного прохача", повністю залежного від кулуарного "рішалова" у високих кабінетах - яке, звісно же, буде виключно політичним.

Альтернатива: "бюджет зберігання сил".

Ця стаття була б неповною без конструктивних пропозицій до бюджетного процесу.

По-перше, слід уяснити - ніхто не буде годувати країну, в якій постійно невідомо де розчиняються кредитні кошти. Вдумайтесь в ці цифри: в часи фінансової кризи 2008 року запозичення складали всього 30-35% ВВП, і це при його відносній стабільності і відсутності внутрішніх факторів падіння - існували тільки зовнішні, типу експортної кон'юнктури. А зараз вони складають 90% ВВП і навіть вище. При цьому ситуація у нас аж ніяк не подібна до грецької (до чийого казуса часто апелюють представники уряду) - бо в Греції кредитні кошти спрямовувались на життя громадян за найвищими стандартами, а у нас громадяни живуть на рівні мешканців африканських деспотій.

По-друге, бюджетна політика під час кризи має формуватись, виходячи із трьох основних постулатів:

- ніякого державного гарантування, погашення чи списання боргів приватних корпорацій;
- ніякої комерціалізації бюджету. Тобто, під час кризи держава не повинна видавати кредитів за рахунок бюджету, чи виступати інвестором в приватному секторі;
- ніяких махінацій з ОВДП, які призводять до друку грошей, а значить - роздування інфляції.

По-третє, бюджетна політика має сконцентруватись не на максимізації надходжень будь-якою ціною, а на збереженні продуктивних сил держави. Фіскальна політика їх не зберігає, а знищує - бо змушує людей виїздити за кордон в пошуках роботи (за статистичними даними тільки за 2015 р. зовнішніх мігрантів у нас близько 500 тис. чол, а всього за кордоном перебуває в середньому 3-7 млн. чол. [11]), а фірми - шукати більш сприятливого бізнес-клімату.

Бюджетна політика має ґрунтуватися на таких стратегічних засадах:

- всі зайві адміністративні витрати повинні бути повністю скасовані. Якщо якісь послуги можуть надаватись чиновнику в приватному порядку, саме так вони і мають надаватись - починаючи від санаторного обслуговування і закінчуючи забезпеченням транспортних послуг;

- всі зайві контролюючі та інспекційні установи мають бути розпущені, необхідно залишити тільки техмінімум, який дозволить підтримувати статус-кво;

- всі зайві чиновні посади мають бути скасовані, кількість чиновного складу повинна бути урізана з 372 тис. чиновників хоча б на третину;

- всі зайві заклади в урядових та державних структурах - такі як санаторії, дачі, заводи і фабрики для спецпоставок - мають бути включені в список приватизації і продані на прозорому конкурсі із суворими інвестиційними обов'язками;

- деофшоризація економіки. 75% експорту в Україні представляють собою промислові товари, а в бюджетних надходженнях промисловість займає аж цілих 20%. Це означає, що левова частина виробництва продається за кордон за схемами, і бюджет недоотримує податків;

- зниження облікової ставки кредитування хоча б до 10%. Це дозволить розблокувати бізнес-кредитування і дасть змогу середньому бізнесу відновити позиції;

- заборона експорту стратегічних товарів, насамперед енергетичних ресурсів, якщо спостерігається їх недостатність;

- заборона НБУ фінансувати державний бюджет за допомогою ОВДП та інших інструментів прихованої емісії;

- знищення надлишкового монополізму в стратегічних галузях. Насамперед це стосується "Нафтогазу";

- зняття ренти із державних компаній, насамперед видобувної галузі. Активізація всіх незадіяних видобувних потужностей для забезпечення енергетичної незалежності;

- запровадження норм євроасоціації в частині визнання євросертифікації та допуску європейських товарів на український ринок, починаючи із ліків. Це дозволить знищити систематичне завищення цін на товари першої необхідності;

- податкові пільги та сприятливий режим для іноземних інвестицій та вітчизняного іноваційного бізнесу, особливо в наукоємній та оборонній галузях;

- підвищення мінімального прожиткового рівня до реального, і відповідного рівня заробітних плат, це дасть змогу відмовитись від субсидіарної політики і зняти навантаження на бюджет по спецфондам.

Це, звичайно, тільки основні принципи формування "бюджету збереження продуктивних сил". В країні є достатньо спеціалістів, здатних написати нормальний збалансований бюджет. Тільки робити це треба було починаючи з вересня-місяця.

Якщо уряд не взмозі зверстати хоча б чорновий бюджет до вересня, він повинен чітко визнати свою непрофпридатність, і звільнити місце для тих, хто здатен забезпечити нормальний бюджетний процес в країні, без шантажу і перетворення парламенту в штамповочну фабрику.

[1] http://www.bbc.com/ukrainian/press_review/2015/11/151125_press_ua_november_or
[2] http://nv.ua/ukr/publications/41---v-ukrajini-rekordna-za-20-rokiv-infljatsija-infografika.html
[3] http://www.24svit.com.ua/spilnota/shho-ukrayintsi-mozhut-sobi-dozvoliti-z-spozhivchogo-koshiku-infografika.html
[4] https://ukr.media/+3570/248602/
[5] http://www.rbc.ua/ukr/news/roznichnaya-torgovlya-ukraine-oktyabre-sokratila-1447691090.html
[6] http://www.slovoidilo.ua/2015/11/05/novyna/ekonomika/padinnya-ukrayinskoho-vvp-u-2015-roczi-perevershylo-prohnozy-yebrr
[7] http://newsradio.com.ua/2015_12_02/Bjudzhet-2016-napovnjuvatimut-za-rahunok-podatk-v-nfljac-ekonom-st-6750/
[8] http://www.theinsider.ua/business/564489df5dca8/
[9] http://censor.net.ua/news/349885/zadoljennost_naseleniya_za_kommunalku_v_iyule_vyrosla_na_08_gosstat
[10] http://nbnews.com.ua/ua/news/157683/
[11] http://hrsovet.rabota.ua/trudova-migratsiya/