Призначення та звільнення міністрів відбувається кулуарно без публічного обговорення кандидатур їхньої діяльності на посаді. Цю претензію до політиків може висунути чи не кожен українець. І буде правий.

Але так само потрібно чесно казати: єдиної системи оцінювання ефективності роботи уряду в цілому та окремих міністрів ми не маємо. Але кілька різних оцінок діяльності міністрів можемо побачити.

Майже рік громадська ініціатива VoxUkraine проводить моніторинг прогресу реформ у ключових сферах економічної політики і розраховує Індексу моніторингу реформ (IMoРe). На жаль, за 23 періоди оцінювання ми мали лише 3 випадки, коли темп реформ вважався прийнятним. В останнє це було 7 місяців тому.

Ось загальна оцінка останнього періоду оцінювання виглядала ось так:

Темп реформ залишається незадовільно низьким. Очікуємо, що в наступних раундах реформи пожвавішають завдяки низці антикорупційних змін, що зараз вже пройшли процедуру підписання Президентом. З іншого боку, ці зміни є зовнішніми вимогами, за якими пильно слідкують партнери та донори. Внутрішня ж мотивація до реформ залишається вкрай низькою.

Така картина говорить про одне: відповідальні посадовці за реформування країни є вкрай неефективними. От тільки відповідальність за це несуть не лише прем'єр з урядовцями, а й президент з главою Нацбанку.

Щодо конкретних міністрів, то тут варто подивитися на дві оцінки їхньої діяльності.

Перша - статус виконання Програми діяльності Кабміну. На сьогодні з цієї програми виконано 51,9% запланованого. 6 міністрів виконали менше половини запланованих завдань. І за цим критерієм вони є кандидатами на звільнення.

Друга - Моніторинг прогресу реформ. Відповідні результати були оприлюднені на засіданні Нацради реформ місяць тому.

Свою оцінку діяльності міністрів за рік роботи провів журнал "Фокус". Опитавши експертів редакція виставила урядовцям оцінку за 12-бальною шкалою. Шість міністрів отримали низькі бали 5-6:

• ПОЛТОРАК Степан;

• КЛІМКІН Павло;

• ПЕТРЕНКО Павло;

• ДЕМЧИШИН Володимир;

• КИРИЛЕНКО В'ячеслав;

• СТЕЦЬ Юрій.

Маю і я свою оцінку для міністрів)

Якось екс-міністр закордонних справ Радослав Сікорський казав, що в його країні політики знаходяться під пильним наглядом. Його перевіряли на предмет того, скільки пального він використовував, коли працював у парламенті, а президента Польщі - в яких він готелях зупинявся. І такою прозорістю перед суспільством відбувалася боротьба з корупцією.

Нещодавно я відправляв запити про доступ до публічної інформації щодо витрат на закордонні відрядження урядовців: скільки бюджетних грошей на кожну поїздку було витрачено. Такої інформації не надали 5 міністрів, з яких 2 взагалі не відповіли на запит, що є порушенням закону. І я вважаю, що якщо вони навіть не готові демонструвати відкритості, то їм нема чого робити в уряді.

Червоним позначені міністри, які не відповіли на запит, жовтим - які не надали повну інформацію про витрати на закордонні відрядження.

Напевно, кожен українець так само має власні критерії оцінювання міністрів. Але дуже важливо, щоб ті, хто ухвалює рішення про звільнення, аргументовано пояснили, кого і чому відправляють у відставку. Бо недовіра до влади рано чи пізно призводить до Майданів.