Міністерство фінансів оприлюднило проект бюджету й законопроект, що включає в себе зміни до Податкового кодексу, на основі яких будується дохідна частина бюджету. Зниження ставки єдиного соціального внеску до 20% є, очевидно, ключовий нормою запропонованого Мінфіном варіанту податкової реформи. Якщо цілей, котрі ставить перед цією реформою міністерство, не буде досягнуто, це вкрай негативно вплине на виконання всього бюджету у 2016 році.

Як і треба було очікувати, у боротьбі двох концепцій - проекту податкової реформи Мінфіну та проекту профільного парламентського комітету - поки що перемагає проект Мінфіну. Практично всі основні тези податкової реформи Кабміну перейшли в законопроект.

Найбільш значуща зміна, пропонована Міністерством фінансів, - це скорочення ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 20% із середнього рівня в 41% від заробітної плати. Така різка зміна ставки ЄСВ поставить під загрозу мінімум 80 млрд гривень надходжень до Пенсійного фонду, які в будь-якому разі доведеться компенсувати з бюджету. Надія на виведення зарплат із тіні, що дозволить компенсувати втрати бюджету, на нашу думку, має під собою мало підстав.

Тим більше, що вартість переведення в готівку все ще залишатиметься нижчою, ніж нова ставка ЄСВ. Отже, у малого та середнього бізнесу, який переважно виплачує зарплати в конвертах, не буде достатньо стимулів для легалізації зарплат.

Втім, Міністерство фінансів як страховку від падіння збору ЄСВ пропонує суттєво збільшити оподаткування малого бізнесу й різко підняти ставки акцизів. Так, наприклад, акцизи на пиво та лікеро-горілчані вироби зростуть удвічі, водночас акцизи на сухі вина, які чимось особливо не сподобалися Мінфіну, зростуть відразу в п'ять разів.

Законопроект, розроблений міністерством, мало того що радикально збільшує податкове навантаження, так ще й ускладнює саму систему оподаткування малого бізнесу. Так, замість простої ставки в 4% без ПДВ і 2% з ПДВ для третьої групи платників єдиного податку, вводиться ставка 20% прибуткового податку і 20% ЄСВ від бази оподаткування. Водночас база оподаткування розраховується або за формулою «дохід мінус документально підтверджені витрати», або, якщо документального підтвердження витрат немає, за формулою, згідно з якою дохід множиться на понижувальний коефіцієнт, який у 2016 і 2017 роках складе 0,8.

Загалом, проект Міністерства фінансів замість регресивної моделі з фіксованими ставками єдиного податку переходить до прогресивної, котра передбачає, що чим більше підприємець заробляє, тим більше він платить до бюджету. Наприклад, у презентації Мінфіну наведено приклад розрахунку єдиного податку для платника другої групи. Якщо раніше такий підприємець платив фіксовану суму в розмірі 9,045 гривень на рік, то за новою системою оподаткування за річного доходу, ближчого до верхньої планки, наприклад, 900 000 гривень, він буде вже платити 68 693 гривні.

Таким чином, фактичне податкове навантаження на такого підприємця зросте в сім разів. Компанії, які використовують ФОПи для оптимізації, швидше за все, не відмовляться від такої схеми й надалі, оскільки податкове навантаження, яке в даному випадку складе 7,6% від доходу, все одно може виявитися нижчим, ніж загальна система оподаткування. Однак для реальних, а не фіктивних малих підприємців таке підвищення податкового навантаження буде дуже відчутним.

Ризик того, що такі підприємці будуть відходити в тінь або розбивати операції на кілька суб'єктів платників єдиного податку першої групи (до 300 000 гривень), дуже великий. Такий же ефект може бути і з акцизами на алкоголь: тіньовий ринок алкогольної продукції від зростання акцизів буде тільки збільшуватися, тим більше, на тлі повальної приватизації спиртових заводів у 2016 році.

Податкова реформа Мінфіну фактично призводить до зменшення податкового навантаження для великого бізнесу і його збільшення - для малого та середнього бізнесу, який часто оптимізується за рахунок єдиного податку. При цьому великий бізнес в основному працює «в білу», а малий бізнес легко може піти в тінь. Тобто надходження ЄСВ від великих платників податків гарантовано зменшаться, а чи зростуть збори в сегменті малого бізнесу - далеко не факт.

Крім того, слід враховувати, що зарплати в конвертах в основному виплачує малий і середній бізнес. Навряд чи збільшення єдиного податку буде стимулювати підприємців легалізувати зарплати співробітників, тим більше що вартість переведення в готівку буде нижчою, ніж ставка ЄСВ.

Міністерство фінансів грає в досить ризиковану гру, коли зниження ставок за одним податком з надією на легалізацію зарплат у конвертах компенсується підвищенням інших податків, де ризики виходу бізнесу в тінь особливо великі. І обидві ставки при цьому цілком можуть і не зіграти, що матиме дуже негативні наслідки для бюджету наступного року.

Виникає питання: а чи так уже необхідно знижувати ЄСВ? Звичайно, високе податкове навантаження на зарплати є суттєвою проблемою для програмістів, які отримують високі - прив'язані до курсу долара - зарплати. Для IT-сектору цілком можна було б ввести окремі пільги щодо ЄСВ, оскільки індустрія розробки програмного забезпечення в Україні все ще багато в чому залишається в тіні - на відміну від сусідньої Білорусі, де введення податкових пільг для IT-бізнесу дозволило створити індустрію з річним експортним виторгом, що перевищує $1 млрд.

Та все ж середня заробітна плата в Україні в доларовому еквіваленті - навіть з діючою ставкою ЄСВ - є найнижчою в Європі. Так, наприклад, у вересні 2015 року середня номінальна зарплата склала $202 плюс ЄСВ 41% ($83). Разом загальні середні витрати роботодавця у вересні нинішнього року досягли рівня $285. Для порівняння: середня зарплата в Молдові в цей же період склала $242, а податкове навантаження для підприємств там становить 26,5%, тобто в середньому $64. У підсумку середні витрати роботодавця склали $306 на одного співробітника.

Таким чином, в частині інвестиційної привабливості України зниження існуючих ставок нічого не змінить. Навіть без зниження ставок Україна в будь-якому випадку - країна з найдешевшою в Європі робочою силою. Інвестори не поспішають переносити сюди виробництво аж ніяк не через високе податкове навантаження на наші маленькі зарплати, а через несприятливий бізнес-клімат, незахищеність підприємців в умовах корупції та незадовільну роботу вітчизняної судової системи. На жаль, ці проблеми простою зміною податкової ставки вирішити не вдасться.