Український народе! Я зробив так, як мені веліла моя совість та переконання. Непрофесійний, корумпований і нездатний на реформи уряд довів мій народ до зубожіння, а країну до розорення. Як захисник інтересів свого народу, я не хотів слухати більше цинічну брехню, нахабство, зверхність Прем'єр-міністра Яценюка, який вкотре віднісся з цинічною зневагою до парламентарів та всього українського народу. Будучи народним депутатом я не міг байдуже спостерігати, як політики, що прийшли до влади на крові, зрадили ідеї Майдану і продовжують глумитися над світлою пам'яттю Героїв Небесної Сотні та воїнів-захисників.

Я за спеціальністю вчитель і завжди вчив дітей бути правдивими та справжніми Громадянами, вміти постояти за себе та Україну. Я був на Майдані, де отримав поранення, і будучи інвалідом пішов добровольцем в АТО. Мої побратими, які там зараз, є дійсно Героями, які захищають країну в той час, коли уряд в мирній частині країни не може будувати таку Україну, за яку загинули Небесна Сотня та Герої АТО.

Коли задають питання - «ЧОМУ ТАКИЙ УРЯД ПРИЙШОВ ДО ВЛАДИ?», давайте спитаємо самих себе. Як так могло статися, що уряд, який прийшов на крові Майдану до влади в лютому 2014 року, за 8 місяців не зробив жодних реформ, і на позачергових парламентських виборах народ України віддав найбільшу кількість голосів за народного прем'єра Яценюка, який очолював до цього уряд та партію «Народний Фронт». Тому я хочу запитати український народ - як від найбільшого рейтингу довіри, який фактично спонукав і заставив відповідно до коаліційної угоди знов призначити прем'єр-міністром Арсенія Яценюка за квотою партії «Народний фронт», менше ніж за рік рейтинг впав «нижче плінтуса».

Політики з телеекранів доводять неправду, цинізм і лукавство, маніпулюють свідомістю людей, які не знають кому вірити, і це наша найбільша біда. Це є політичні домовленості, коли ви з екрану говорите одне, критикуєте, а за лаштунками домовляєтесь і спільно дерибаните країну. Політична брехня більше шкоди приносить державі, ніж політична корупція, бо вся крадіжка починається з брехні.

Питання в іншому - «Чи далі ми повинні мовчати, чи повинні щось робити?». Якщо Верховна Рада наразі не здатна відправити у відставку Прем'єр-міністра з урядом, незалежно від якої політичної сили були призначені міністри, то повинна бути загальна коаліційна солідарність - не справився з реформами Кабінет Міністрів, будь ласка, вступіться по доброму, і не заважайте іншим творити нову Україну.

На превеликий жаль, коли звертаєшся до однієї політичної сили, відносно проекту постанови про недовіру Уряду, де потрібно зібрати 150 підписів, почали збирати із колег фракції, підтримали позафракційні депутати, "БПП", «Свобода», «Батьківщина» в повному складі.

Питаєшся інших, а у відповідь чуєш - «ми подумаємо», «ми радимося». «Самопоміч», «Радикальна партія», «Воля народу», «Відродження» дотепер жодного підпису не поставили.

Виходить, що всі протягом року критикують уряд та незадоволені ним, але чому відверто боїтеся чітко й відкрито сказати: «ДОСИТЬ ГВАЛТУВАТИ УКРАЇНУ І НАРОД СВОЄЮ БЕЗДАРНІСТЮ!".

Проблеми продовжуються і реформ немає. Малий бізнес гине, економіка не розвивається. Замість піднесення освіти, медицини, ми робимо репресивну державу, поліцейську державу, підвищуємо їм заробітну плату. Науку забуваємо, але ж ми є науково-інтелектуальна держава з освітніми високотехнологічними та іншими технологіями, зокрема, ІТ-технологіями. Знаєте, ми можемо багато про це і різне говорити, але при цих всіх обставинах кожен має подивитися на свою громадянську позицію і зрозуміти, чи все він зробив для України, перед тим, як вимагати від неї. До тих пір, поки ми не навчимося шукати істину, ми нічого не побудуємо в своїй державі, тому що політика, влада повинні будуватися, в першу чергу, на істині, з якої збудуємо міцний фундамент нової країни.

Шановні урядовці, НЕ МОЖЕТЕ РОБИТИ РЕФОРМИ - ЙДІТЬ ПО ДОБРОМУ, допоки народ сам не почав вас виносити. Народ - це не піддослідний кролик, а Україна - не полігон для випробувань, і в нас немає часу для експериментів. Ми повинні почати будувати країну разом, чесно, порядно, з совістю, принциповістю такою, щоб ні в якому разі не оглядатися на брехню.

В книзі «Шлях Аріїв» є гарні слова: «Будь-яка цивілізація, якою б вона не була розвинутою, починає занепадати одразу тоді, коли люди перестають називати речі своїми іменами». Тобто, коли ми боїмося сказати в очі злодію, що він крадій, брехуну, що він лукавить, бандиту, що він злочинець. Саме тому, що ми боялися, «шапкокрад» Янукович став президентом.

Я з самого початку був проти кандидатури Яценюка на посаду Прем'єр-міністра, але є воля народу, вибори, найбільший рейтинг до парламенту партії «Народний фронт», коаліційна угода.

Український народе! На Твій розсуд робити висновки, але я скажу одне - інтелігентність повинна бути, але не фальшивою. З початку незалежності України інтелігентність спостерігала в стороні, як злодії відверті, наглі, прийшли і дерибанили країну. Тепер інтелігентність має бути войовнича, бо щоб перемогти зло, мало бути освіченим і мудрим, потрібно ще й діяти і боротися з ним.

Я вважаю, що час мовчання повинен скінчитися для нас всіх, і вже настати час істини. Вам вирішувати, кому вірити. Хто правий, хто неправий - розсудить нас історія. Дякую. Слава Україні!