За бурхливим обговоренням податкової реформи останніх тижнів поза увагою пройшла важлива новина: США відмовились надавати Росії гарантії українського боргу. Кремлівські пропагандисти поспішили «пояснити» її як фактичне визнання США без п'яти хвилин дефолту в Україні. Але тут вони вже перестарались. Американці вслід за МВФ сигналізують, що невиплата російського боргу є некритичною. Не варто нагадувати, що раніше фонд всупереч своїм правилам, які забороняють кредитувати країн-боржників, висловив готовність працювати з Україною навіть за таких умов.

Росія сьогодні погрожує судом. Будь-ласка, я вже давно говорю, що потрібно не менш жорстко відстоювати інтереси держави в міжнародних арбітражах. Оскільки викуплені Росією єврооблігації, в сумі трьох млрд дол. США, розміщувалися на Ірландській фондовій біржі, Україна може апелювати до британського права. Власне, і МВФ давно заявив, що остаточне рішення щодо статусу російського боргу буде прийматися саме фондом. Що ж стосується заяви Путіна про так зване пом'якшення умов для України і виплати боргу протягом трьох років, то це хороша міна при поганій грі. А точніше частина подвійної гри Кремля.

Для всіх було очевидно, що Україна через низку причин не виплатить борг Росії до кінця року. Ми не могли це зробити через брак коштів - використовувати кошти МВФ для погашення боргів відповідно до параметрів угоди з фондом в повній мірі неможливо. Натомість віддавати борги агресору, через якого ми зазнали катастрофічного падіння ВВП і втрати територій, як мінімум принизливо. В умовах, коли Росія до кінця року все рівно грошей не побачить, їм вигідно зробити крок на випередження, мовляв, ми йдемо на безпрецедентні поступки Україні. Російська влада це розуміла, тому їх риторика з агресивно загрозливої змінилась на переговорну.

Згадайте, як ще місяць тому кремлівські ЗМІ рясніли заголовками з меседжем «не забудемо, не пробачимо». Через різноманітні канали вони намагалися посіяти паніку в стані кредиторів і зірвати реструктуризацію. Після того, як затія зірвалася, росіяни втратили можливості подальшого залякування і пішли на переговори. Звичайно, краще пізніше отримати гроші, ніж взагалі нічого і ніколи. До речі, не виключаю, що таким способом російське керівництво бажає пом'якшити позицію Заходу в питанні санкцій.

Принциповість нашої позиції не спрямована проти Росії як держави. Вона запрошує до переговорів по реструктуризації. А то, вибачте, дивна ситуація виходить. Ми жорстко опонували західним кредиторам, а країні-агресору підемо на поступки? Нас цивілізований світ не зрозуміє. Очевидно, що після списання 20% боргів кредитори не хочуть бути цапами відбувайлами.