Населені пункти Зайцеве та Майорськ, які знаходяться на лінії розмежування в зоні АТО, майже щодня зазнають постійних обстрілів зі сторони так званих підрозділів «ДНР».

Бойовики неодноразово намагалися штурмувати стратегічні українські позиції. Адже з тактичної точки зору вони розташовані на висотках, і нашим воїнам зручно тримати оборону та вести спостереження за діями та переміщенням сил противника. Утримують ці важливі рубежі загартовані в боях воїни 42-го окремого мотопіхотного батальйону.

...Прибувши до одного із опорних пунктів Майорська, нас зустрів комбат з позивним «Боцман», офіцер кремезної статури вдягнений в «горку».

- Ви точно бажаєте відвідати «нульовку» в Зайцевому, там постійно свистять кулі, і від нас до «сепарів» близько сотні метрів, - розкладаючи приклад свого Камсу, сказав комбат. - Село поділено навпіл. В якості так би мовити кордону - одна із вулиць.
Застереження комбата нас не зупинили. Під'їхавши до певного місця, ми вийшли з армійських машин. Супроводжуючі офіцери дослали патрони в патронники. Я також зняв із запобіжника свій «калаш» та приготував АПС, адже ситуації на передньому краї можуть бути різними...

Дійшовши до «нуля», нас зустріли бійці та провели коротку «екскурсію» на своїх позиціях. Оглянувши наслідки вчорашніх обстрілів зі 120-го міномету та застряглий у стіні постріл від РПГ, комбат разом з офіцерами розповіли про загальну обстановку.

Справа була так: місяць тому у бойовиків пройшла ротація, їх замінили добре навчені та організовані підрозділи. При штурмах вони діють цілком злагоджено, а їхні командири - кадрові російські військові. Це добре відчувається із перехоплених переговорів по радіостанції. Також чути звуки переміщення важкої бронетанкової техніки та самохідних гармат. І лише з початку місяця було декілька невдалих спроб штурмувати наші укріплення, як то кажуть прощупати систему оборони.

- Останнього разу із посадки виїхало кілька «Уралів» з бойовиками. У той час по нас почав працювати ворожий міномет, - розповідає «Боцман». - Наші хлопці негайно зайняли бойові позиції. По «сепарам» запрацювали наші АГСи та кулемети ДШК. Мобільний міномет відразу був підбитий, а дві машини з «горе-десантом» знищені. Противник зазнав чималих втрат. Нажаль, і серед наших також були поранені.

(Цю інформацію, я кілька днів тому читав у зведені. Такими мужніми хлопцями та справжніми Героями повинна пишатися вся Україна - автор.).

Невдовзі на вулиці з'явилися місцеві мешканці, щось промовляючи між собою в наш бік... За словами бійців, таких «ватних» перевертнів, які підтримують «руський мир» у Зайцевому вистачає. Вдень вони можуть працювати у своїх хатах по господарству, а вночі відкривати вогонь по нам. І це не пусті балачки, а давно перевірена та уточнена інформація.

- Наприклад, у сусідній хаті проживає старий дід, - розповідає боєць з позивним «Бомок». - Наші хлопці неодноразово помічали, що він корегує вогонь ворожих АГСів та мінометів, останніх тут приблизно взвод. А одного разу перед початком обстрілу він вивів кудись із двору свою корову та у метушні почав виносити речі. За кілька секунд по його сараю бойовики вдарили з гранатомету. А згодом, їхні маріонеточні ЗМІ повідомили, що це «укри» підпалили дідові сарай. Ми його ніколи не чіпали, Бог йому суддя.

Попрощавшись із хлопцями, ми вирушили з офіцерами на інший опорний пункт під назвою «Маяк». Таку назву цей ВОП носить не випадково, адже знаходиться на досить вигідній висоті, звідки прострілюється вся
улоговина.

- Цей опорник для «сепарів», наче кістка поперек горла, - розповідаючи під час «екскурсії» по окопах заступник комбата по роботі з особовим складом з позивним «Інженер». - А це наша «Дашка». (так в народі називають крупнокаліберний кулемет ДШК - автор.). У разі наступу досвідчений кулеметник відкриває прицільний вогонь по противнику. Волонтери допомогли нам його модернізувати: замість станка поставили сошки та приклад, щоб зручніше було вести вогонь. Взагалі, наш підрозділ забезпечений всім необхідним, уніформою, гумовими чоботами, продовольством тощо. Проте вже пішли опади, і нам дуже потрібні білі маскувальні халати.

Захисники, які сьогодні стоять на передових позиціях під Горлівкою, одноголосно стверджують, що бойовикам не потрібно перемир'я і вони продовжують порушувати Мінські домовленості. А на передньому краї йде справжня позиційна війна.