Бізнес в окупованому Донецьку українською мовою, на українському ПП, без рублів та оплати терористам, проте без швидких перспектив. Львівська майстерня шоколаду закриває свою кав'ярню в Донецьку. Про це на власній сторінці у Facebook повідомив один із засновників холдингу "!FEST"   Андрій Худо.

Існування Майстерні шоколаду в період російської окупації в Донецьку - це готовий сюжет для доброго голлівудського фільму. Всі ці роки ми відмовлялись від офіційних коментарів, говорили загальні фрази і лиш друзям розповідали, що ж там насправді відбувалось. Ми змушені були так себе поводити, бо життя наших працівників було під ризиком і це незрівнянно із будь-якими медійними бонусами.

Ми працювали, бо все ж мали надію, що ситуація зміниться і треба ще трохи протриматись - місяць, півроку... проте зараз розуміємо, що все це надовго і більше чекати немає сенсу. Та й у зв'язку із останніми подіями, з так званими місцевими медіа та мерами - ризик занадто великий. Тому ми прийняли рішення тимчасово закрити Львівську майстерню шоколаду в Донецьку.

Коротко про те, що нас завжди питали.

- МИ працювали до цього часу на українському ПП та сплачували податки в Україні, ми не перереєстровували підприємство за вимогою терористів;
- Майстерня виконувала усі вимоги франшизи: музичний плейлист, спілкування українською мовою - все було так, як воно є у Львові;

- В майстерні не було цінників в рублях, до останніх днів ми розраховували гостей лише українською гривнею (попри те, що всі решта франчайзингові формати в Донецьку вже давно працюють в рублях);

- Ми не платили податків та хабарів місцевим окупаційним владам;

- Ми свідомі того, що певна «лояльність» до нас використовувалась окупаційною владою як ознака їхньої нібито демократичності;

- Ми доправляли шоколад зі Львова до Дніпропетровська, звідки наш партнер забирав продукцію та віддавав перевізникам, які, в свою чергу, перевозили до Донецька. Тонни зіпсованої продукції, постійні ризики, надходження маленькими частинами - це реалії «бізнесових" буднів.

- Ми не мали досвіду війни. Ми ніколи не потрапляли під окупацію. Нам не раз було страшно. Коли лунали вибухи та обстріли ми разом із гостями сходили в підвал та чекали. Ми тамували подих, коли мами із маленькими дітьми виганяли з закладу людей зі зброєю. Два роки як в клітці з тигром, ні відвернутися, ні поспати, цінуєш кожен день і надієшся.

Але ми і сьогодні переконані, що вчинили правильно.

І вже зараз ми можемо сказати - останній простір України в окупованому Донецьку перестав існувати.

Ці два роки назавжди залишаться в наших серцях та українській історії, як приклад безпрецедентного існування бізнесу, який побудований на цінностях.

Ми БЕЗМЕЖНО ДЯКУЄМО всій команді Майстерні Шоколаду в Донецьку! Віримо, що цей проект оживе з новою силою, коли відновиться українська влада та робитимемо все, щоб забезпечити роботою всіх, хто виявить бажання в інших наших проектах в Україні