Порушуючи вимоги чинного законодавства, уряд вніс у парламент бюджет на наступний рік лише 11 грудня цього року. Але того дня народні обранці так і не побачили тексту бюджету. А наступного дня на них намагався "натиснути"... ні, не міністр фінансів Наталія Ен Яресько, а, невідомо з якого дива, очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков.

"Якщо не буде прийнятий бюджет, нова програма реформ, якщо не буде нової ситуації, у нас відбудеться проста річ. У нас 4 млрд доларів від МВФ і донорів – ми не отримаємо їх. У нас, вибачте, в кінці березня курс долара буде 70. У нас товариш Коболєв скаже "до побачення", як пан Пивоварський", – заявив Аваков. Міністр внутрішніх справ зазначив, що цим він не хоче нікого налякати, а пропонує крок за кроком кожному змінювати країну. Після цього у напівтаємному режимі керівництво Верховної Ради розпорядженням голови парламенту Володимира Гройсмана №1760 від 14 грудня 2015 року скликало позачергове пленарне засідання на 12 годину 17 грудня. Засідання, на якому за скороченою процедурою мав розглядатися пакет із дев'яти законопроектів, спрямованих на погіршення соціально-економічної ситуації в країні та гарантування збідніння населення. Зокрема і новий Податковий кодекс та бюджет-2016.

На щастя, для всіх громадян країни це позачергове засідання Верховної Ради України закінчилося неухваленням цих документів. Замість цього, в парламенті було створено робочу групу з представників уряду, депутатських фракцій і груп та профільних комітетів для доопрацювання проекту державного бюджету на 2016 рік та змін до Податкового кодексу України. Як заявив спікер Ради Володимир Гройсман, закриваючи позачергове пленарне засідання: "Від самого початку ми визначилися, що будемо спільно з урядом працювати над тим, щоб цей бюджет відповідав інтересам країни і реальному стану справ і стимулював розвиток економіки. Це безпосередня відповідальність усіх". До цього під час засідання Гройсман знервовано звертався до колег із досить критичними зауваженнями щодо запропонованого урядом проекту бюджету-2016. "Я вважаю, що в проекті бюджету на наступний рік не децентралізація, а централізація. І руйнація децентралізації", – заявив голова парламенту.

Таку позицію спікера повністю підтримала й керівниця парламентської фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко. У своєму виступі з трибуни вона зазначила, що всі видатки на охорону здоров'я, освітні послуги – в цілому на 62 млрд грн.  – уряд поклав на місцеві бюджети, але "забувсь" передати на це кошти. Навпаки, в проекті бюджету-2016 частина податкових зборів, що передаються з міст та районів по вертикалі вверх, збільшилась на 10%. Тобто на місцях залишиться менше коштів порівняно із 2014 та 2015 роками, а рівень витрат зросте в кілька разів. Саме тому практично всі фракції та групи в парламенті підтримали пропозицію спікера доопрацювати запропоновані урядом документи.

І відбулося це, на мою думку, зовсім не тому, що більшість народних обранців вирішили попрацювати заради суспільної користі громадян України. Все набагато простіше. Якщо в місцевих бюджетів зникають кошти і з'являється безліч зобов'язань з фінансування соціальної сфери, то на "підтримку" депутатських бізнесів грошей не буде. Половина парламенту – мажоритарники. І саме тому, що уряд, вочевидь, вирішив не узгоджувати з парламентарями суттєві бюджетні зміни, їх і не було підтримано.

Але це рішення не сподобалось а ні Кабмінові, а ні Міжнародному валютному фондові, вказівки якого з формування бюджету він виконував.

Створення робочої групи з доопрацювання проекту бюджету дуже налякало представників МВФ. Дійшло до того, що прес-служба фонду з посиланням на першого заступника директора-розпорядника Девіда Ліптона оприлюднила таку заяву: "Після значної роботи на технічному рівні проект держбюджету та податкова реформа були передані 11 грудня до парламенту. Ми стурбовані вчорашньою дискусією в парламенті, котрий фактично відкинув пропозиції уряду щодо нового Податкового кодексу та держбюджету на 2016 рік". Також в МВФ нагадали, що затвердження бюджету, показники якого відрізняються від програмних цілей на 2016 рік, попередньо узгоджених із Мінфіном, призведе до припинення міжнародного фінансування України.

І чим швидше закінчиться ця співпраця, тим більше шансів з'являється на запровадження реальних реформ. Бо якщо зовнішніх кредитів не буде, то красти гроші за допомогою різних схем стане набагато важче, бо більшість з них була орієнтована на використання бюджетних коштів.

Щодо того, чи зможе економіка України витримати зникнення зовнішнього кредитування, то наведу деякі розрахунки щодо виведення капіталів за кордон за останні десять років. Як в абсолютних цифрах так і у порівнянні з ВВП. Згідно з рейтингом, складеним Global Financial Integrity в межах дослідження "Незаконне вивезення капіталу з країн, що розвиваються", Україна посіла 14 місце, увійшовши в топ-20 країн, яких власні еліти обкрадали найбільш активно. За отриманими даними, у 2004-2013 рр. з України в середньому щорічно нелегально виводили за кордон $11,68 млрд, а загалом країна втратила за цей час $116,76 млрд.

Показово, що найбільше рівень виведення припадає на 2012 рік, коли Держстат зафіксував (вперше в цьому десятиріччі) падіння економіки, яке продовжується до сьогодні. Щорічно з України виводили від 5 до 12% ВВП. Це набагато більше, ніж отримала Україна за той самий період від зовнішнього кредитування. Але саме зовнішнє кредитування дозволяло стримувати курс гривні, принаймні до 2008-2009 років. Потім навіть воно не допомагало.

Можливо, з 22-го по 25-те грудня справдиться побажання заступника голови парламентського Комітету з питань бюджету Віктора Кривенка, і головний фінансовий документ країни буде ухвалено на старій податковій базі, до якої інтегрують пропозиції щодо адміністрування податків, подані головою Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною. Але проти цієї пропозиції буде як уряд, так і МВФ, які продовжать шантажувати народних депутатів. Без нинішнього Кабміну та коштів фонду країна точно проживе, а от подальше падіння економіки, що відбудеться завдяки ухваленню неадекватного та корупційногенного бюджету, може й не витримати. Нагадаю, що світова історія не знає прикладів, коли країни, які намагалися використовувати "рецепти від МВФ", зазнали економічного зростання (чи не найгірший приклад – Аргентина). Й навпаки, є приклади, коли подібними порадами нехтували і швидко відновлювали власну економіку (чи не найкращий взірець – Південна Корея).

Який шлях обере український істеблішмент, дізнаємось за тиждень. Бюджетний процес триває...

Юрій ГАВРИЛЕЧКО для UAInfo