Безвізовий режим - дуже важливий символ. Тому що громадяни найбільшої в Європі країни зобов'язані мати доступ на територію держав Шенгенської угоди.

Європі нема чого побоюватися українців, так як всі професіонали і гастарбайтери давно їздять або виїхали працювати в Європу. А неприємні європейцям "елементи" не поїдуть. Тому що у них існує кілька бар'єрів: мовний ("я в школі вчив німецьку, в англійській нічого не тямлю, а німецьку забув, бо в школі вчив, Гітлер капут") і соціальний ("а я це тут, а що мені там робити, там дорого, євро, а в мене зарплата еее").

Рядовий курортник звично вибере "все включено" в Туреччині або Єгипті, тому що там йому дають російськомовний сервіс з необмеженою кількістю огидного віскі і звичної їжі. Та тому, що в пострадянського "громадянина відпочиваючого", за рідкісними винятками, вбудований в голову смисл "відпочинок рівно курорт".

Зараз, як показує статистика, лише 5% українських громадян щороку їздить за кордон. З введенням безвізового режиму показник зросте щонайбільше на 1-2%.

Практичний сенс безвізового режиму - максимальне спрощення бюрократичного процесу для тих людей, хто вже їздить в країни Шенгенської угоди. Тобто - це технічний процес.

Прямий і близький приклад - інтеграція українського користувача в інтернет. Запевняю вас, що більшість українських користувачів використовують інтернет виключно для перегляду фільмів, серіалів і для репостинга "смішнявок" і "смачненького" на сторінку в "однокласниках". З безвізовим режимом буде точно так само - він є, але користуватися ним мало хто зможе з вказаних вище (мовної та соціальної) причин.

Але без нього Україна тривала б як смисловий придаток Кремля, який перебуває у сфері його впливу. Такий собі карикатурний хохол в шароварах, але з натягнутою до вух шапкою-вушанкою.

Безвізовий режим - це частина процесу від'єднання від Росії. Будь-яке ниття зі словами "в країні бардак, звідки гроші, щоб їздити в Європу" потрібно гнати з себе ссяними ганчірками. Буквально - вичавлювати з себе хохла, краплину за краплиною.

Я точно знаю, що в Україні є гроші на подорожі за кордон. Інакше звідки на вулицях стільки автомобілів, чому заповнені торгові центри з барами-ресторанами?

Міжнародна інтеграція - це спосіб отримання нових знань і нових вражень. Розширення кругозору. Сидіти у себе в хаті-мазанці з буряковою заточкою, лузати насиння соняшника, звичайно, може бути частиною національного колориту, проте практичного сенсу для саморозвитку в цьому немає.

А якщо немає саморозвитку, то немає широкого мислення, немає бази знань. Немає розуміння того, а як це роблять люди в інших країнах. Виходить інтелектуальна і емоційна ізоляція. Що, зокрема, призводить до загального падіння рівня життя.