Був на Антикорупційному форумі.

Саакашвілі у своєму антикорупційному пафосі мав дуже щирий вигляд. Він справді вірить у те, що робить. Не нарцис, на відміну від значної частини публіки, здатен на швидкі рішення. По суті, він говорив те, що відчувають багато українців – що треба тримати кордон між чорним і білим, який встановив Майдан, і що корупція означає державну зраду. Ще він сказав, що не бачив добрішого, працьовитішого, ініціативнішого і законослухнянішого народу, ніж українці, і від грузина це звучало дуже компліментарно, щиро дякуємо йому за це.

Хоча, критикуючи корупційні схеми, він не сказав іншого боку правди – якщо навіть зняти все корупційне навантаження на економіку, негайне зростання добробуту без інвестицій може становити відсотків 20. Потрібна важка праця, а не лише компліменти, і люди мають знати це.

Присутніх попросили написати за 10 хвилин ідеї щодо боротьби із корупцією, на кілька тем. Досить кумедно, коли депутати й експерти, які досі не народили жодного помітного законопроекту, просять ідеї у випадкової аудиторії. На перший погляд це видавалося профанацією, але насправді це був спосіб залучити й об'єднати аудиторію. Це робив дуже тямущий чоловік – Валерій Пекар.

Хоча найкращою боротьбою з корупцією стали б якісні законопроетки, які присутні депутати мали б написати за півтора роки, або, як клепки не досить, замовити. Але легше "боротися". Було видно, що говорячи про корупційні схеми, не всі присутні розуміли, що це таке, вони розуміють лише кадрові зміни "поганих" на "хороших".

І дуже жаль, що багато ініціатив не реалізується всього лише через низьку компетентність депутатів. Хоча парламент здатен ухвалювати хороші рішення 240-260 голосами, як от учора щодо Кривому Рогу.

Назагал, зібрання корисне, що спрятиме певному моральному тискові на корупціонерів. Якщо Саакашвілі хоче осідлати тему боротьби з корупцією, хай і в політичних цілях, – молодець.