Кажуть, щоб зрозуміти й пізнати місто, потрібно сходити на його кладовища і ринки. Перші покажуть, скільки гідних людей проживало в цьому місті і як пам'ять про них шанують їхні нащадки, а на других можна повною мірою побачити звичаї і настрої цього міста.

Міські кладовища Луганська зараз навряд чи вразять. На нашому найближчому цвинтарі обстріли зруйнували паркан, встановлений напередодні війни. Посічені осколками надгробки.

Ви не повірите, але я бігала на це кладовище у розпал бойових дій - боялася, що зникли з лиця землі могили наших близьких. Я була одна на всю округу, бігла у спеку, знемагаючи від спраги, щоб переконатися - цілі надгробки, все нормально!

Напевно, ми тоді трохи з'їхали з глузду. Потім ми ще ходили, вже у вересні: хотіли побачити, переконатися, заспокоїтися. Перед Великоднем стали говорити про розтяжки на кладовищах, про снаряди, які не розірвалися, але ми ні про що не думали, коли ходили туди влітку і восени. Зазвичай починаєш боятися, послухавши людей.

"Тиск піднявся"

Ринки - так, це сильні враження. По ринку можна просто йти і слухати.

Мій приятель залишився з матір'ю, якій під 90, а його дружина і донька виїхали ще минулого літа. Серце мого знайомого рветься на частини, але матір він не кине, бо вона безпорадна у своїй старості і хворобах. Ані на хвилину він не думає, що міг вчинити інакше. Він - місток для матері. Носить продукти, купує ліки.

Старенька не могла повірити, що син стільки витрачає на продукти, вважаючи його марнотратним. Син терпляче слухав всі її зауваження, викладаючи з сумки продукти, але в якийсь момент не витримав - взяв робочу машину і повіз на ринок. Жінка почала благати: "Вези мене додому, у мене тиск піднявся".

Ціни на продукти в Луганську:

• Ковбаса варена, 1 кг - 270 рублів (135 грн).
• Мандарини, 1 кг - від 80 рублів (40 грн).
• Банани, 1 кг - від 87 рублів (43 грн 50 копійок).
• Фарш курячий, 1 кг - 170 рублів (85 грн).
• Фарш свинячо-яловичий, 1 кг - 240 рублів (120 грн).
• Олія - від 74 рублів (37 грн) до 140 рублів (70 грн) за літр.
• Батон нарізний - 11 рублів (5 грн 50 копійок).
• Яйця курячі, десяток - від 58 рублів (29 грн).
• Молоко коров'яче домашнє, 1 літр - 48 рублів (24 грн).

Але якщо не говорити про ціни, ринок цікавий розмовами, настроями. Проходячи рядами, вихоплюєш то тут, то там посилання на Ростов і Росію - завезли товар з Росії, поїхали у справах до Ростова, відпочинок в Росії, постачання з Краснодара. Не пам'ятаю, щоб раніше у нас були такі щільні контакти з країною-сусідом. У місті безліч машин з російськими номерами.

Кафе "Піч" мережі ресторанів "Козирна карта" за ніч стало "Печкой", а ще рік тому там була соціальна їдальня, в якій "влада" "республіки" годувала всіх охочих. "МакДональдс", перекуплений начебто російським власником, відкривається найближчим часом з практично тим самим складом персоналу під іншою назвою - "Любургер" чи якось так. Планується, що це буде мережа фаст-фудів у Луганську.

Знайомі будівельники сподіваються на грошовиту роботу - своїми каналами дізнаються про те, що в місто і в "республіку" заходять інвестори з Росії, які будуватимуть житло і супермаркети. А ріелтори кажуть, що росіяни скуповують у нас житло (трикімнатна квартира зараз коштує приблизно 20 тисяч доларів).

Кришталь і трусики

Ринки зараз - це справжня мекка. Як на блошиних ринках Яффи, там можна знайти все. На "ганчірочках" вуличних торговців продають кришталь і камуфляж, мисливські трофеї - роги, іграшки з кіндер-сюрпризів. Шапки і чоботи, пряжа і косметика, хендмейд та вироби заводів, які вже не існують... В одному місці жіночі трусики висять так низько над головами покупців, що б'ють по обличчю різнобарвним мереживом вищих за 160 см.

І продавці, і покупці говорять про ціни, про гроші на життя, про життя. У серпні 2014 я побачила на ринку представника Міжнародного Червоного Хреста, який купував полуницю. Я вп'ялася в нього мертвою хваткою: де наш Червоний Хрест, де люди, де можна взяти ліки? Він був настільки спокійним, що вже це заспокоїло мене. Люди, життя, ліки... Так, ліки теж якийсь час продавали з рук на ринку.

Image copyrightAFP

Зараз період чергового розквіту ринків. Якщо до війни ми пишалися набором знижок з різних мереж і вибирали собі гаманці так, щоб усі ці дисконти там вміщалися, то зараз нам потрібні просто гроші. Знижок уже давно ніде немає. Систему знижок зберіг "Реал" - мережа магазинів косметики та побутової хімії, яка продовжує успішно працювати на території "республіки" і однією з перших почала продавати на своїх прилавках георгіївську символіку.

Звичайно, зараз все виглядає не так сумно, як рік тому: більше освітлення, робочого простору, більше товарів, але так само один касир на дев'ять кас, а макаронами заповнені всі полиці, які раніше ломилися від шинки і хамону.

Я не буваю в супермаркетах. Мені сумно бачити поліетилен, яким делікатно відгороджений простір колишньої розкоші.

"Якість російська"

Товар зараз майже весь російський, хоча про його якість, не приховуючи своєї оцінки, говорять самі продавці: "Самі вирішуйте, брати чи ні. Якість російська".

Якщо продавець на питання, чи хороший товар, відповідає "Український!", значить, потрібно брати.

Пошукавши, у нас можна знайти багато чого з українських товарів: олію, майонези, морозиво, кетчупи. Таємними партизанськими стежками до нас везуть українські фрукти, і рибу, і алкоголь, і сигарети, і запчастини в сервісні центри побутової техніки та мобільних телефонів. Торгові представники освоюють російські товари, а тамтешні підприємці розширюють ринок збуту на території "республіки".