Коли у нас знову повертаються до питання про "дружбу" із російським народом, то якось поволі забувають про те, що неможливо "дружити" з тим, кого немає.

Жодного "російського народу" не існує. Є невелика група тих, кому все належить, є їх особисті наймити та охоронці, і є всі інші, які перебувають у феодальній залежності від перших.

Їх думка не цікава нікому. Навіть і їм самим.

Навіть якби думка про дружбу із рабами не була така огидна сама по собі, її, цієї дружби, бути не може. Бо раб буде "дружити" лише у межах, що визначені господарем.

Сьогодні господар наказав дружити - буде дружити. А завтра знову дістане свій улюблений лайномет, коли господар накаже.
До речі, у нас таких теж не так і мало. І вони, вітчизняні кріпаки, собі спокійно "товарищують" із російськими колегами.

Дивляться одні і ті самі новорічні шоу. Для них у Москві виступають різні кролики-повалії. У них все чудово. Але окрім них ще є і основа нової української нації. І вона існує, мислить і діє. Цим і живемо.