Ефективну країну від неефективної відрізняє здатність людей домовитись між собою, досягти спільного рішення і скоординувати зусилля.

Починає працювати ефект синергії. Він лежить в основі, наприклад, створення компаній. Чому люди зазвичай не працюють поодинці, самі на себе, а об'єднуються в колективи? Бо у випадку компаній додана вартість, яку створює компанія, вища за суму доданих вартостей, що створюють її співробітники поодинці. Звичайно, що власник компанії забирає більшу частину цього "виграшу", але якусь частину віддає назад співробітникам. Таким чином їм вигідніше працювати в компанії, ніж в якості самостійного агента. Тому компанії існують, а одинаки-фрилансери є тільки в небагатьох сферах, де ефект від синергії невеликий.

Ок, а що заважає працівникам піти від власника, інвестувати свої активи, працю і створити власну спільну компанію і розподіляти цей "виграш" між усіма, не віддаючи нічого якомусь дяді? Повертаємось до першого речення цього посту.

Заважає дилема в'язня. Хтось повинен витратити свій час та ресурси, ризикнути, заснувати компанію, але при цьому він отримає тільки частку від "виграшу" і змушений буде більшу частину віддати іншим. Навіщо? Йому вигідніше або взагалі нічого не робити і не нести ризиків або при заснуванні такої компанії забрати її собі в одноосібну власність. Це і є дилема в'язня - коли не дивлячись на загальний виграш групи, кожному агенту вигідніше діяти тільки виходячи з власних інтересів.

Тепер ближче до держави.

Приклад 1.

Ви пішли на Майдан. Ви простояли там кілька місяців заради суспільного блага. Ваші особисті витрати значно більші ніж ваша частка в суспільній користі від вигнання янучар з країни. Ви пішли на війну. Те саме. Це героїзм. В термінах теорії ігор героїзм - це неправильний вибір в дилемі в'язня. І чим більша ваша втрата і менша вигода, тим більший ваш героїзм. В цьому, до речі, наша головна відмінність від громадян Росії.

Даже если мы с Аркадием и Евгением, вооружившись дубьем, двинем к Кремлю - это ничего не изменит, кроме наших с ними биографий. Саша Сотнік.

Мене, взагалі, дивує ця любов українців до інфантильних москальских "інтелектуалів". Українці коли йшли з дерев'яними щитами на снайперів менше за все думали про свою "біографію". Українці - герої. Москалі - ні. Але на героїзмі можна виграти бій, а не війну, не можна побудувати країну і вирішити дилему в'язня системно, тому

Приклад 2.

Ви талановитий організатор, вирішили робити реформи в країні. Пішли в Міністерство оборони, економіки, інфраструктури і т.д. і реформуєте його, оптимізуючи витрати та підвищуючи ефективність. Від вашої діяльності країна отримує корисність Х, але ви особисто отримуєте тільки Х розділений на 42 млн як громадянин плюс невелику зарплату як працівник, яка явно не відповідає вашій кваліфікації на ринку.

Висновки

Тобто успішність реформ в Україні зводиться до кількості таких волонтерів, які всупереч своїй вигоді і не думаючи про "біографію" підуть і зроблять для інших 42 млн щось корисне. Може зараз така схема і працює, але вона не може бути сталою. Це еволюційно нестабільна стратегія яка рано чи пізно перестане існувати, бо економічно вона не вигідна. Міністр інфраструктури вам у приклад.

Окрім цього є ще політичний фактор. Бо поняття суспільної корисності у кожного своє. Його треба визначити. Робиться це через демократичні процедури - ви вибираєте владу, надаєте їй повноваження і влада, узгоджуючи позиції і використовуючи ваш мандат довіри, узгоджує позиції і визначає суспільну корисність для всієї держави і від вашого імені.

В чому проблема України?

1. Діяльність людей, що працюють на суспільне благо, не вигідна їм в рамках правового поля. Звідси - корупція.

2. Громадяни країни не мають у владі представників, що представляють їх інтереси і ці представники не узгоджують з громадянами своїх рішень. Просто відсутній механізм зворотнього зв'язку. У нас не працює система політичних партій. Від слова взагалі. Звідси відчуття, що народ - це щось одне, а влада - це щось інше.

Рішення?

Поява проактивних громадян, що мають бажання працювати на суспільне благо, але на економічно вигідних умовах. Ніякого волонтерства, ніякого героїзму та жертв. Професійна робота повинна мати відповідну оплату. Економічна вигідність такої роботи зробить її конкурентною, а це - найдієвіший захист від корупції.

Наявність значимої частини громадян, які:

а) Забезпечать ресурсами своїх представників. Таким чином дилема в'язня буде розділена між великою кількістю агентів. Причому кількість агентів повинна бути настільки великою аби зменшити втрати кожного агента в дилемі в'язня. І ця зменшена витрата повинна бути менша за частку "виграшу" в загальній суспільній вигоді. Тобто така діяльність повинна бути економічно вигідною.

б) будуть приймати активну участь в процесі формування рішень. Це унеможливить ситуацію коли представники діють від імені групи, але не в її інтересах.

Отакій мій погляд на суть проблем в Україні та шляхи їх подолання. Хто втілить ці рішення? Подивимось. Але спочатку треба аби значна кількість людей усвідомила необхідність цього.