28 пунктів в обмін "ні на що". "Мирний план" підготує РФ до нового нападу та дублює її вимоги 2022 року – розбір ISW

Так званий «мирний план» з 28 пунктів, який за повідомленнями медіа розробили американські та російські посадовці, означав би повну капітуляцію України, підготував би умови для поновлення російської агресії, а також позбавив би Україну критично важливих для оборони позицій та спроможностей, необхідних для захисту від майбутньої агресії РФ — вочевидь, «в обмін ні на що». Такий вердикт у своєму новому звіті озвучує Інститут вивчення війни, передає NV, інформує UAINFO.org.
Аналітики нагадують, що, як свідчить переважна більшість повідомлень у західних медіа, така «мирна угода» вимагатиме від України:
- виведення військ з неокупованих частин Донецької та Луганської областей;
- обмеження Збройних сил України до 50% від поточної чисельності;
- відмови від «ключових категорій озброєння».
Натомість Україна нібито отримає невизначені «гарантії безпеки» від США.
Крім того, деякі західні ЗМІ уточнювали що угода також може:
- заборонити розгортати іноземні війська в Україні;
- заборонити Києву отримувати від партнерів іноземну зброю далекого радіусу дії, здатну вражати цілі в глибокому російському тилу;
- змусити Україну зробити російську мову офіційною державною;
- змусити Україну надати офіційний статус Російській православній церкві Московського патріархату (РПЦ МП), «яка є контрольованою Кремлем організацією та відомим інструментом гібридної війни Росії», як нагадує ISW.
Коментуючи ці «пропозиції», ISW підкреслює, що передача під контроль Росії ще не окупованих територій Донецької області та заморожування лінії фронту на півдні України «непропорційно» зіграє на користь Росії. Аналітики нагадують, що нині підконтрольна Україні територія Донеччини включає як райони, життєво важливі для України та її економіки, так і «пояс фортець» Донбасу [Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ — прим. ред.]. Це міста, які складають головну оборонну лінію України в області з 2014 року та є які є критично значущими оборонними, промисловими та логістичними центрами для українських військ, наголошують в ISW. Інститут вивчення війни додає, що Росія марно намагається захопити «пояс фортець» на Донеччині вже понад десять років, що і їй ймовірно знадобилося б ще кілька років, аби захопити ці міста за поточних темпів просування окупаційних військ.
Читайте також: Трамп схвалив "мирний план" із 28 пунктів щодо завершення війни Росії проти України – NBC News
«Заявлений мирний план передав би Росії ці важливі землі — вочевидь, без будь-якого конкретного компромісу [натомість з боку Москви] — заощаджуючи для Росії час, зусилля та людські ресурси, які вона може використати деінде в Україні під час поновлення агресії», — попереджають фахівці ISW. Вони нагадують попередні заяви кремлівських чиновників про те, що вивід Сил оборони України з Донбасу буде лише «відправною точкою», а не результатом припинення вогню та мирних переговорів, тобто не надаючи жодних гарантій миру з боку Москви, якщо Україна реалізує такий відвід військ. Кремль також не демонстрував жодних ознак того, що готовий розглянути можливість мирних переговорів чи мирної угоди, перш ніж Україна виведе війська з неокупованої території Донбасу, підкреслюють в ISW.
Крім того, виведення українських військ з Донецької області також забезпечило б російським військам вигідніші позиції для початку нових наступів на південь Харківської області та далі у східні частини Запорізької та Дніпропетровської областей. Таке виведення також створило б умови для просування окупантів через річку Оскіл на сході Харківської області. Опісля російські сили, ймовірно, намагалися б загрожувати захопленням Харкова з кількох фронтів одночасно.
Читайте також: У Путіна і Лаврова відповіли на статті про "план" із США щодо України
Заморожування лінії фронту на півдні України також дало б росіянам можливість відпочити та відновитися для майбутніх наступів на Херсон або Запоріжжя — обидва ці міста Кремль та російські чиновники вже визначили як цілі Москви, нагадують в ISW. Таким чином, Росія матиме вибір з кількох взаємодоповнюючих наступальних операцій, якщо Україна поступиться Донецькою області та погодиться заморозити лінію фронту на півдні України — особливо якщо це станеться без дієвих механізмів гарантування безпеки для запобігання майбутній російській агресії, і якщо Україна погодиться на вимогу РФ щодо зменшення чисельності та спроможностей ЗСУ.
Заявлений «мирний план» по своїй суті також ідентичний вимогам Росії, які Москва висувала в Стамбулі на початку вторгнення, навесні 2022 року, коли обставини на полі бою вочевидь були ще більш сприятливими для РФ. Росія висувала такі ж вимоги Україні протягом перших двох місяців війни, коли її війська загрожували Києву з півночі та північного заходу. Однак ситуація на передовій значно змінилася з часів Стамбульських переговорів 2022 року, хоча вимоги Росії очевидно не змінилися, підкреслюють в Інституті вивчення війни. Там нагадують про те, що відтоді Україні не лише вдалося відкинути окупантів з півночі, але й звільнити значні території на Харківщині та Херсонщині. Загалом Сили оборони України звільнили понад 50% території, захопленої росіянами з 2022 року, і змусили російські війська вести виснажливі наступальні дії та просуватися зі швидкістю, що не перевищує піший крок, зазначають в ISW.
Фахівці Інституту вивчення війни нагадують, що стамбульські вимоги Росії 2022 року так само означали б повну капітуляцію України, назавжди заборонили б Україні вступати до НАТО, наклали б серйозні обмеження на українську армію та заборонили б Україні отримувати західну військову допомогу без будь-яких обмежень для чисельності чи можливостей російських сил — все це тепер повторюється і в умовах заявленого «мирного плану» з 28 пунктів. Кремль послідовно демонстрував і прямо заявляв, що він залишається відданим досягненню своїх початкових військових цілей. А російські наративи вже після появи цього нового «мирного плану» продовжують повторювати тези про відданість Росії початковим військовим цілям Москви.
Читайте також: Угода про припинення війни в Україні може бути погоджена вже найближчим часом, - Politico
Аналітики ISW підкреслюють: ці давні вимоги Росії базуються на хибному засновку про те, що перемога Росії на полі бою неминуча. Російський диктатор Володимир Путін неодноразово викладав свою «теорію перемоги», засновану на передумові, що російські військові та економіка РФ здатні перечекати та здолати західну підтримку України, а також власні спроможності України продовжувати оборону. І хоча росіяни наразі досягають значущого тактико-оперативного прогресу на Покровському напрямку та активізують операції на деяких інших ділянках лінії фронту, вони не просуваються швидко та не досягають значних проривів, які були пропорційними високим втратам окупантів, нагадує Інститут вивчення війни.
Українські війська також довели свою здатність обмежувати спроби механізованих просувань окупантів по всьому театру бойових дій, особливо за умови хорошого укомплектування та оснащення, підкреслюють в ISW. Адже протягом 2023−2024 років Сили оборони України перешкоджали російським військам здійснювати оперативно значущі просування та обмежували райони, де окупантам вдавалося досягати хоча б тактично вагомих успіхів.
Нині українські війська активно відбивають спроби росіян просуватися в напрямку Куп’янська, що є першою успішною спробою України відбити намагання окупантів захопити місто такого масштабу за останні роки.
Тож ISW продовжує оцінювати, що своєчасна та достатня західна військова допомога, а також продаж зброї Україні разом із рішучими економічними заходами з боку США та інших західних країн проти Росії можуть дозволити Україні завдати Росії ще більших втрат на полі бою і, таким чином, поставити під сумнів «теорію перемоги» Путіна, резюмують аналітики.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
