Якщо проаналізувати останні події (візит Гризлова в Киів, інтерв'ю Путіна виданню Більд, розмову Путіна і Обами по тел.зустріч Нуланд і Суркова) вимальовується наступна картина.

Путін хоче якомога швидше закрити питання Донбасу, але на своїх умовах. 

Він хоче змін до укр. Конституції, прямого діалогу Києва з сепаратистами, узгодження з ними наступних змін до Конституції (які уже підготовлені в Кремлі), проведення виборів на окупованих територіях (байдуже за яким законом), закону про амністію і набрання чинності закону про особливий статус.

Після цього обіцяє відновлення Україною контролю за держкордоном.

Обама говорить про наступний крок у залагодження конфлікту - проведення виборів на Донбасі.

Очевидно лідери США і Росії вважають зміни до укр. Конституції питанням вирішеним і зосереджуються на сирійський проблемі.

Порошенко погоджується на всі ці умови крім однієї: спочатку контроль за кордоном, потім вибори.

Але в мінських домовленостях, які він збирається неухильно виконувати, написано інакше: спочатку вибори на Донбасі, а потім контроль над кордоном.

В цьому пастка Мінського процесу, тому виконання цих домовленостей суперечить національним інтересам України.

Ситуацію може врятувати тільки український парламент не проголосувавши за зміни до Конституції з особливим статусом Донбасу.

Відхилення цих змін, що нав'язані ззовні, дозволить Україні вберегти себе від фрагментування, збереже нашу національну гідність і створить додаткові проблеми для Росії у вигляді подальшого утримання цих територій і бойовиків.

Плюс продовження санкцій і ціна на нафту нижче 30 дол.

Це не влаштовує Путіна, не влаштовує Меркель, яка була архітектором мінських домовленостей. Персонально програє і Порошенко, який щось їм там наобіцяв.

Зате виграє Україна.

Тоді виникне нова реальність. І буде пошук нових міжнародних переговорних форматів.

А Захід по факту прийме цю нову реальність.