Розглядаючи питання внесення змін до Конституції, насамперед нам потрібно виходити з того, що зараз у парламенті немає для цього 300 голосів, наголошує в своэму блозі на "Новому часі" політолог Олексій Гарань. У цьому переконалися спецпредставники Меркель і Олланда, провівши у вівторок зустріч зі представниками всіх фракцій.

І продавлювати зараз рішення через парламент, думаю, буде контрпродуктивно. Цілком зрозуміло, що Росія не виконує Мінські угоди, оскільки Захід продовжив санкції. Продовження санкцій проти РФ – велика перемога української дипломатії. Ми пам'ятаємо, до речі, що і Порошенко, коли приймали зміни в першому читанні, говорив: "Ми подивимося, як інша сторона виконує угоди".

Тож в України є досить чітка аргументація: не можна говорити про виконання пункту 11, якщо не виконано пункт 1.

Які можливі варіанти? Думаю, найкращим варіантом для України був би перегляд Мінська-2 та вилучення положень, які нав'язані нам ззовні і не відповідають нашим інтересам. Мова йде і про пункт 9 (вибори на окупованих територіях), і про пункт 11. Але зробити це без західних партнерів ми не можемо, а вони воліють працювати в колишньому форматі.

За нинішніх умов прийняття конституційних змін буде невиправданим і викличе поляризацію в українському суспільстві, а також послабить позиції нинішньої влади. В цьому не зацікавлені і західні партнери.

Судячи з усього, варіант, який зараз розглядається і на Банковій, і на консультаціях з нашими західними партнерами, полягає в тому, щоб якимось чином відтягнути голосування у другому читанні. Для цього послуговуються юридичною казуїстикою. Не знаю, на чому зупиняться в результаті, але вважаю, що ми могли б сказати західним партнерам: "У нас немає 300 голосів, і зараз вносити ці зміни в парламент – означає зарубати їх. Спробуймо потягнути час".

Я особисто не виключав би й варіанти, коли в разі неприйняття угод ми сказали б, що запускаємо процес заново і вносимо необхідні правки. Зокрема, думаю, у пункті 18 потрібно передбачити час дії перехідних положень.

Цей варіант можливий. Але я не виключаю і спроб вдатися до юридичної казуїстики: не вносити ці зміни до парламенту і тим самим провалювати їх, а спробувати потягнути час. Думаю, цей варіант зрозуміють і наші західні партнери. Звісно, російська пропаганда буде заявляти, що Україна порушує Мінські угоди, але, думаю, всі розуміють, що зараз м'яч на стороні Росії.

А нам слід замислитися про те, як можна виконувати пункт 11, якщо сторона супротивника так і не виконала пункт 1.