Перші півтора року тимчасова, а потім і всенародно обрана влада в Україні боялася ще одного Майдану. За цей час популісти й радикали встигли настільки профанувати протест, що, здається, владу нарешті попустило. На розвилині дороги з Козина, де раніше стояв величезний вказівний камінь: «Ліворуч підеш - на Майдан потрапиш, праворуч підеш - на Банковій свій термін досидиш», залишився лише бігборд з цитатою твітера посла США: «Праворуч підеш - хвору голову втратиш, ліворуч - здорову»... Ну, кого у владі, скажіть, будь ласка, цим залякаєш! Здорових голів у цієї влади всього лише одна-дві та й усе, зате, якщо їх укоротити, на їхньому місці відростає й, слід сказати, непогано харчується добрячий десяток інших голів, які не стирчать зухвало при загальному шикуванні. Власне, й хворі вони лише за назвою, лише тому, що їх можна порівняти зі здоровими. А якщо порівнювати буде ні з чим, навіть висушена до розмірів кулака голівка може цілком вписатися в прийняту в Україні ще десятиліття тому норму. Аби у власника голови апетит був добрий.

Можна скасувати попереджувальний знак, можна просто його не помічати, але саме роздоріжжя залишається, як і ризики, пов'язані з обраним на ньому шляхом. І поки у пасажирів владного лімузина, що мчить на повній швидкості, триває свято, його водій несподівано для себе розгледів у кінці дороги глуху бетонну стіну з палаючими на ній літерами за підписом добре якби блогерів, але всіх без винятку спонсорів бенкету. І щоб врятуватися, мало загальмувати, треба, гаразд не розстріляти, але хоча б зсадити декількох своїх друзів, що особливо зарвалися. Адже влада - це не персональний автомобіль, на якому вози кого забажаєш, а громадський транспорт, а друзі, що розперезалися через безкарність, уже почали на повному ходу розбирати по частинах на продаж не лише кузов, а навіть двигун і гальма. І в тезу, що для того, щоб перемогти корупцію, треба її очолити, чомусь ніхто не вірить.

Мало кого в Україні тепер налякаєш наступом Путіна - здувся, та й на Заході збереження нехай корумпованого, але більш-менш стабільного тандему Порошенко - Яценюк уже не самоціль. Раптово припинила працювати й схема поганий Порошенко / хороший Яценюк. Не Шокіним єдиним. - Обговорення кандидатів у міністри від фракції Блоку Петра Порошенка, що несподівано перетворилося на публічне, а також скандальне призначення нового голови Київської обласної адміністрації продемонстрували, що й партія Президента перетворилася на котрий уже «Блок За ЄдУ», просуваючи у владу ще одіозніших персонажів, ніж Кириленко і Аваков, які стали вже прозивними. У результаті, якщо раніше у Банкової були надії в разі дострокових парламентських виборів сформувати парламентську більшість із БПП і антикорупційного партійного проекту, що перебуває стадії формування, під вивіскою Саакашвілі, тепер рейтинги БПП, які ще недавно демонстрували поступове падіння, нестримно опускаються до заповітного 1% підтримки прем'єра. Тепер уже не про майбутню коаліцію, слід про шанси потрапляння до парламенту думати.

Час би вже зрозуміти, що корупційна модель управління державою реанімації вже не піддається. Зжерши дочиста заражений нею державний організм, сьогодні вона живе лише зовнішніми вливаннями, зрештою лише доброю волею тих, хто ще сподівається вилікувати уражене хворобою тіло. Але, як пухлина або вірус, вона вміє лише живитися й нескінченно самовідтворюватися, нездатна збагнути, що, вбивши організм, який її живить, вона загине сама. Хоч би як сподівався Президент, і у випадку зі скандалом довкола відставки Айвараса Абромавічуса пропетляти, як з Шокіним, цього разу вже не вийде. І якщо за словами про передання справи Кононенка Антикорупційному бюро буде продовження публічних кепкувань Кононенка, а не відкрите слідство й вирок, якщо з українського уряду підуть останні реформатори, що поки залишилися в ньому, це стане смертельним вироком як нинішній владі, так і державі Україна. Саме ця смертельна небезпека сьогодні є першочерговою, а не заяложені Президентом розмови про перспективи повернення Криму й Донбасу. З такими його діями, можливо, Криму й Донбасу вже нікуди буде повертатися. Там, де збиралися відкрити вітрину успіхів українських реформ, експонуватимуть дивний приклад фатальних наслідків людської жадібності й дурості.