Зміни до Конституції - це не тільки судова реформа та децентралізація, однак про це більшість суспільства, поки що, не задумується. На тлі «баталій» навколо повноважень Президента та Парламенту, визначених в тексті Основного Закону, майже непомітними залишились результати роботи третьої підгрупи Конституційної комісії - відносно прав людини. Поміж тим, саме в цій частині українцям готують, без перебільшення, революційні зміни, які можуть суттєво вплинути на традиційні українські сімейні цінності. Справа в тому, що з тексту Конституції експерти Конституційної комісії пропонують виключити поняття шлюбу. Чим зумовлена така потреба? А головне, чому вона постала саме зараз? Коли в Україні триває політична та економічна криза. Невже задля відволікання уваги суспільства від інших більш складних проблем в державі?

Сімейні українські цінності

Сім'я - це суспільство в мініатюрі, де кожен має свої права і обов'язки, а на її членів покладається спільна відповідальність за добробут та благополуччя. Шлюб є однією зі складових частин поняття «сім'я». Тому це не тільки соціальне явище, а й поняття, що має важливий юридичний аспект.

В тексті Конституції кожної держави завжди знаходять відображення основні засади суспільного устрою, що склалися на конкретній території. Тому вважаю, що ключові правила укладення шлюбу, однозначно мають бути врегульовані в Конституції України. Саме такими мотивами, певно, керувалися розробники Основного Закону у 1996 році, оскільки у її ст. 51 чітко передбачено, що «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка».

Здавалося б, лише одне просте речення, але у ньому закладено глибокий фундаментальний зміст, в основу якого лягли історія, традиції, звичаї та культура українського народу.

Нагадаю, як трактується зміст поняття шлюбу у нинішній Конституції.

По-перше, у шлюб особи вступають добровільно, усвідомлено, без будь-якого примусу.

По-друге - укласти шлюб можуть лише особи різної статі, оскільки саме такий союз забезпечує можливість народження і виховання дітей.

Третє - шлюб можуть укласти тільки дві особи, тобто в Україні констатується моногамність шлюбу.

Ці правила є прийнятними і зрозумілими для українського суспільства, оскільки переважна більшість українців сприймає їх як аксіоми - твердження, що не потребують доведення.

Чому раптом саме зараз постала потреба виключення цього поняття з тексту Основного Закону?

Тепер замість речення «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», експерти Конституційної комісії пропонують описати розділ про шлюб наступним чином.

Стаття 28. Право на шлюб

1. Право на шлюб, створення сім'ї гарантуються законом.

2. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

3. Батьки зобов'язані утримувати та виховувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

4. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються законом.

Про те, що у шлюб вступають жінка та чоловік немає і згадки. Невже це сталося на хвилі гасел «необхідності європейської інтеграції України» та «підтримки європейських цінностей»?

Власне, мотиви членів Конституційної комісії у цьому питанні поки незрозумілі. Однак наслідки виключення з поняття шлюбу ознак «двостатевості» можуть бути вельми непередбачуваними.

На перший погляд здається, що воно прямо і не закріплює право двох осіб однієї статті укладати шлюб між собою, але, на мій погляд, дає цілком реальну можливість передбачити таку можливість у Сімейному кодексі України. Тобто, не виключено, що незабаром в Україні цілком законно можна буде і укласти і одностатевий шлюб, і шлюб одразу з декількома особами.

З юридичної точки зору шлях буде відкрито - було б бажання. Та чи хотіли б цього українці?

Сім'я і європейські цінності

Може, розробники змін до Конституції України не знають, що зміст європейських цінностей є значно багатограннішим?

У преамбулі Хартії основних прав Європейського Союзу передбачено, що «народи Європи, формуючи все більш згуртований та тісний союз, прийняли рішення будувати разом мирне майбутнє на основі спільних цінностей. Усвідомлюючи свої духовні і моральні досягнення, Європейський Союз засновується на неподільних і загальних принципах - гідності людини, свободи, рівності і солідарності; він опирається на принципи демократії і правової держави.

...Європейський Союз сприяє збереженню та розвиткові цих спільних цінностей, за поваги до різноманіття культур та традицій народів Європи, рівно як і до національної самобутності держав-членів».

Таким чином, щоб стати членом Європейського Союзу не обов'язково кидатися на амбразуру і безальтернативно відмовлятися від всього, що є близьким і зрозумілим українцям, він фундаментальної цінності, що формує самобутність нашого народу.

Зауважу, далеко не усі держави члени - ЄС офіційно визнали одностатеві шлюби, так само не всі держави ЄС виключили визначення поняття «шлюб» із власного законодавства.

Наприклад, у ст. 18 Конституції Польщі, як і, поки що, в Україні, передбачено, що шлюб - це зв'язок жінки і чоловіка. Навряд чи влада цієї держави має намір змінювати вказані вище правила.

Тому вважаю, що вносити подібні надважливі зміни до Основного Закону, можна лише після ретельного дослідження громадської думки з цього питання. Можливо, варто обговорити ці пропозиції із представниками церкви.

Чи варто поспішати зривати це «яблуко розбрату»? На моє власне переконання, ні.

Бо у традиційному, досить консервативному українському суспільстві, а саме таким воно зараз є, ці норми не приживуться, їх просто не сприйме більшість громадян.

Натомість ця пропозиція в тексті Основного Закону відволікатиме увагу українців від інших проблем в державі: таких як статус Донбасу або корупційні скандали владних високопосадовців. Чи виграє від цього українське суспільство?