Поки Верховна Рада робить політичні «кульбіти» навколо судової реформи із 17 лютого в Україні стартує атестація суддів або кваліфікаційне оцінювання, як це передбачене Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд". Одразу слід зазначити, що даний закон був прийнятий ще у лютому 2015 року, а перша хвиля атестації суддів мала б бути завершеною ще у вересні 2015 року. Загалом процедуру кваліфікаційного оцінювання мають пройти понад 8000 українських суддів.

Але тільки 11 грудня 2015 року Рада суддів України погодила затверджені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання суддів, а також Положення про порядок складення іспиту та методику його оцінювання.

А 28 січня вже цього року Вища кваліфікаційна комісія суддів повідомила, що нею прийнято рішення про проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів. Також затверджено список суддів, які проходитимуть оцінювання, графік його проведення та перелік завдань анонімного письмового тестування. Ці документи можна переглянути на сайті ВККСУ.

Із 17 лютого розпочнеться тільки перший етап атестації, і впродовж двох найближчих місяців її пройдуть судді, що подали заяви про обрання суддями безстроково.

Складності розробки?

Робота із погодження Радою суддів України Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів, розробленого Вищою кваліфікаційною комісією, тривала майже рік. Перший варіант Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів ВККСУ підготувала ще влітку 2015-го, однак наприкінці липня Рада суддів України у його погодженні та повернула документ на доопрацювання до ВККСУ.

У своєму рішенні з цього приводу №71 Рада суддів України вказала на невідповідність Порядку міжнародним стандартам. На думку Ради Суддів, положення Порядку, розробленого ВККСУ, були спрямовані на створення перешкод у професійній діяльності діючим суддям та свідчать про намагання запровадити механізм масового звільнення суддів. Але вже за кілька місяців Рада суддів України погодила Порядок із незначним врахуванням своїх зауважень.

Через довготривалу процедуру погодження Порядку та методології оцінювання, сплив строк для проходження кваліфікаційного оцінювання суддями Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Однак в парламенті вже зареєстрований законопроект №2358а, яким цей момент пропонують уточнити. Таким чином, рано чи пізно на кваліфікаційне оцінювання можуть направити всі категорії суддів.

Яким буде порядок оцінювання?

Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання судді передбачає, що Первинне кваліфікаційне оцінювання суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів буде проводитись кваліфікаційною та дисциплінарними палатами Комісії спільно - шляхом формування колегій із трьох членів.

Суддів місцевих судів, які склали присягу до набрання чинності Законом "Про забезпечення права на справедливий суд" та нині здійснюють правосуддя - кваліфікаційною палатою Комісії.

Первинне кваліфікаційне оцінювання проходитиме в декілька етапів:

1. Спочатку - анонімне письмове тестування;

2. Наступний етап - виконання практичного завдання;

3. Завершальний - дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.

Для проведення письмового анонімного тестування відповідної категорії суддів, з урахуванням принципів спеціалізації та інстанційності, член Колегії або Палати обиратиме 2 завдання. Одне з яких має на меті перевірку положень усталених правових позицій Верховного Суду України, інше - практики Європейського суду з прав людини.

Якщо суддя має певну спеціалізацію з розгляду конкретних категорій справ, він повинен надати до Комісії підтверджуючі документи, що він працює за певною спеціалізацією. А саме - копію рішення зборів суддів, яку подає керівник апарату суду, суддя якого проходить оцінювання, за 15 календарних днів до дати оцінювання.

Рівень якості вирішення суддею кожного тестового запитання, визначатиме Кваліфікаційна палата або Колегія. При чому, рішення ухвалюватиметься на підставі наступних критеріїв:

• вирішений тест викладено з обґрунтуванням положень усталених правових позицій Верховного Суду України та/або практики Європейського суду з прав людини;

• вирішений тест необґрунтований на положеннях усталених правових позицій Верховного Суду України та практики Європейського суду з прав людини - тест не вирішено.

Оцінювання відбуватиметься окремо кожним членом Палати або Колегії по кожному окремому тестовому завданню за вказаними критеріями.

Після того, як суддя отримає свої оцінки за вирішення практичного завдання, наступним етапом стане визначення Колегією або Палатою рівня якості виконання практичного завдання. В межах якого в екзаменаційній відомості навпроти кожного з показників проставлятимуть наступні відмітки:

• Здатність проводити судове засідання: «кваліфікований», «потребує підвищення кваліфікації», «некваліфікований»;

• Здатність ухвалювати рішення: «здатний», «потребує підвищення кваліфікації», «не здатний»;

• Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації: «здатний», «загалом здатний», «не здатний».

Отже, як бачимо, при первинному оцінюванні не застосовуватиметься процедура оцінювання за допомогою балів, цифр, відсотків.

Якщо за результатами первинного кваліфоцінювання можливість здійснення суддею правосуддя не підтвердиться, такий суддя буде відсторонений від здійснення правосуддя та буде направлений для перепідготовки до Національної школи суддів України. На який саме термін буде відсторонений суддя, а також якою буде тривалість перепідготовки, все це вирішуватиме Комісія. Після чого такий суддя буде повторно направлений на складання кваліфікаційного оцінювання.

Якщо суддя не пройде оцінювання й з другої спроби, це стане підставою для висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.

Переглянувши порядок та методологію атестації, можна зробити висновок, що критерії кваліфікаційного оцінювання, які розроблялись понад рік, все ж таки в переважній більшості побудовані на оціночних судженнях. А відповідно і можуть трактуватись по-різному.

Для когось вони стануть причиною звільнення, для когось - ні. І не завжди підсумки кваліфоцінювання будуть залежати від фахового рівня судді.

Не виключено, що судді будуть проходити перевірки по кілька разів, а під час них вони будуть усунені від здійснення правосуддя. Знову ж таки, хто замінить реальних суддів на цей час? Відповідь на це запитання залишається відкритою.

Так само не без відповіді залишається питання: що буде із результатами цього оцінювання після прийняття змін до Конституції? Адже в проекті Основного Закону також містяться норми про атестацію всіх суддів. Її проводитимуть повторно?

Більшість суддів з розумінням ставляться до такого соціального запиту як проведення атестації.

Разом із тим, далеко не всі судді вірять у справедливість запропонованої процедури. У світовій практиці не прийнято звільняти суддю за результатами атестації, і мета кваліфікаційного оцінювання не повинна бути каральною.

Втім, серед суддівського корпусу сьогодні існують саме такі побоювання. До речі - цілком небезпідставні. Перші висновки можна буде зробити вже наприкінці березня: тоді стане зрозуміло, чи є готовність в української влади проводити атестацію на принципах прозорості та об'єктивності.

Або атестація суддів повторить долю іншої, не менш гучної процедури - люстрації. Все це побачимо вже найближчим часом.