Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чому ім'я Ігор, слова "кобзар", "лікар", "бондар" та інші належать до м'якої групи

Йоган Вольфґанґ фон Ґете, 1828 рік. Портрет роботи Йозефа Карла Штилера

Олег з Луганська запитує, як перекласти з російської слова з суфіксом -ушк(а): однушка, двушка тощо.

Дослівно перекладаємо слова літературної мови, а названі лексеми є просторічно-жаргонними, через те їхніми відповідниками в українській мові є однокімнатна, двокімнатна квартира.

Іменник грушка, що про нього запитує читачка Олена Онищук, у множині має наголос на другому складі: грушки́. Але з числівниками дві, три, чотири – гру́шки.

Погоджуюся з Романом Мацюком, якому не подобається вимова на кшталт Ґьоте, Шрьодер і под.

Звук (огублений е), позначуваний у деяких мовах диграфом eu, oe, відсутній у нашій мові, тому замість огубленого е ми вживаємо свій, неогублений е: Ґете, Пастер, Шредер, інженер, режисер тощо. Ті, що "йокають" у цих випадках, гадають, що вони знають українську та німецьку й французьку мови краще за Лесю Українку, Івана Франка і всіх українських мовознавців.

Ярослав Василюк просить пояснити відмінність у словах метод, методика, методичка.

Метод – спосіб пізнання, підхід до вивчення чогось.

Методика – вчення про методи, сукупність методів.

Методичка – збірка методичних порад.

Наголос у слові апости́ль, що цікавить читачку Катерину Дацько, стоїть на останньому складі. З ним пов'язані іменники апостиля́ція й апостилюва́ння.

Читач Роман запитує, як перекласти з російської в ущерб.

Українською мовою – на шкоду. Наприклад, присвятити себе роботі на шкоду родині. Нанести ущерб – завдати шкоди, понести ущерб – зазнати шкоди.

Населений пункт на Донеччині наголошують Пі́ски. Можливо, його заснували вихідці з Чернігівщини, де є населений пункт з таким самим наголосом.

Ігор Манко не розуміє, чому його ім'я, як і слова кобзар, лікар, бондар та инші, належать до м'якої групи, адже в них, пише читач, кінцевий приголосний твердий.

Звук р у сучасній українській мові ствердів у кінці слова й складу, тому в називному відмінку маємо Ігор, бондар, кобзар, лікар, але в непрямих відмінках зберігається м'якість р, бо він там стоїть не в кінці: Ігоря (кличний відмінок Ігорю), бондаря, кобзаря, лікаря (кл. відмінок бондарю, кобзáрю, лікарю).