Я знаю, що всі ми зараз так чи так розчаровані. Хто більше, хто менше. Мабуть, інакше не може бути: коли прагнеш ідеалів, завжди наштовхуєшся на стіну реальності та інерції. Питання лише в тому, наскільки стіна потужна, щоб зупинити подальший рух.

Але розвиток суспільства – це завжди еволюція. Революції в ньому – тільки маленькі блискавки. Вони освітлюють темне небо, дають можливість зрозуміти, куди ти рухаєшся. Але вони ще не є сонцем.

Плюс у тому, що кожна революція ще на крок зменшує толерантність до старого і гнилого. Це поступове відвоювання простору боротьби. І ми сьогодні здоровіші, ніж у 2005-му, наприклад.

Так, можна сказати, що наші "лідери", яких приніс Майдан, сьогодні все більше на темному боці. Але краще мати Петра Порошенка й Арсенія Яценюка на темному боці, ніж Віктора Януковича. Просто два роки тому ми жили в суспільстві, де Порошенко і Яценюк мали вигляд світла тлі Януковича. Зараз уже не так.

Світло сьогодні трохи яскравіше. А темрява трохи менш чорна.