У 2008-му в Грузії була війна. Значно коротша, але у зв'язку з нею Грузія теж остаточно втратила один із своїх відомих курортів. Втім, туристичний потік до цієї маленької країни абсолютно не зменшився, він продовжував зростати досить серйозними темпами. На графіку грузинського Нацбанку дохід від туризму за десять років зростає з нуля до півтора мільярда доларів. Ріст вражає. У чому причина?

Спробуємо знайти відповідь у книжці грузинського реформатора Кахи Бендукідзе, що досить відверто писав про те, як Грузія змінилася у відношенні до іноземців. Як процес, що почався у нас у Фейсбуці ‪#‎NoVisaToUkraine‬ зробили там "зверху", без фейсбуку і звернень до чиновників:

- Розповім про візи. Я тоді був громадянином Росії, і хоча мені, як членові офіційної делегації, оформили візу в прискореному режимі, все одно мені це не сподобалось. А який сенс у цих візах, навіщо їх узагалі придумали? Пішов до Міші і запитую: "Вимагаючи візи у жителів Євросоюзу, що ми маємо на меті?" Він замислився і каже: "не знаю". Дзвонить міністру закордонних справ: нащо ми візи вимагаємо у жителів Євросоюзу? "Бо так заведено! Всі цивілізовані країни так роблять!" Президент зателефонував секретареві Ради безпеки: "Ти знаєш, нащо ми це робимо?" "Ні, не знаю". "То скасуємо", - кажу. Якщо людина - терорист, невже його в ЄС не перевірили? До нас приїдуть терористи з Німеччини, чи що? І американцям, і канадцям, і австралійцям, і японцям не потрібні візи, звісно.

(Тут варто зазначити, що таким самим шляхом тоді пішла Україна, але наступні кроки наша влада вже не наслідувала, почалася внутрішня війна між нашоукраїною і бютом, вже усім було не до цього)

Міша подзвонив міністру закордонних справ: давайте так зробимо. А вона нічого не робить. Я цікавлюся, чому. "Служби безпеки будуть проти". Засідання уряду, повів її за ручку до міністра внутрішніх справ Вано Мерабішвілі. "Вано, ти проти, щоб скасувати візи?" Ні, він не проти. А ви проти? Вона каже, що не проти. То якого милого вони потрібні: Вона: "Не знаю. У всіх же є."

Потім ми розширили перелік безвізових країн: спершу ми забули про Норвегію, бо це не Євросоюз, додали також Південну Корею, потім країни Затоки, Gulf Cooperation Council, крім Саудівської Аравії через ваххабітів. Також у нас безвізовий режим з країнами СНД.

І справді, почали приїжджати, приїжджати, приїжджати. Наприклад, Грузія - єдина країна, куди могли приїхати без віз одночасно громадяни Ізраїлю та Ірану. Просто побачити один одного.Простий іранець та ізраїльтянин фактично більше ніде не можуть один одного побачити. Немає такого місця, а ми з Іраном домовилися про двосторонній безвізовий обмін.

(ремарка Константина Соніна: Загалом я розумію, чому в Євросоюзі та Америці хочуть видавати візи: у них найпотужніші спецслужби, які з заяви людини здатні визначити, чого вона варта. Україна не має спецслужб, щоб так перевіряти. Якщо не можемо перевіряти, то навіщо вимагати? Досить брати на кордоні відбитки пальців і робити копії паспорта на кордоні. Все.)

А коли Румунія і Болгарія вступили до Євросоюзу, на них теж поширився безвізовий режим. У Румунії ВВП на душу населення був тоді $12 000. Із кінцем 2007-початком 2008 року я запитав у прем'єра: якщо їм можна, то чому іншим країнам з таким самим рівнем ВВП не можна? І ми всі країни з таким самим ВВП, як у Болгарії та Румунії, внесли в безвізовий список. І в ньому стало вже 87 країн
До того ж ми спростили всі процедури, і фактично дозволили перебувати в країні 360 днів. Я сам придумав триста шістдесят - красиве число, і ніхто не може сказати, що це прирівняно до permanent residence, тому що все одно протягом року треба виїжджати на п'ять днів.

З'явилися люди, які почали ставитися до Грузії, як до свого другого дому. Вони купували житло, розуміючи, розуміючи, що можуть приїхати будь-коли. Скажімо, колишній посол Швеції - термін її перебування скінчився три місяці тому - купила з чоловіком невелику квартиру в Тбілісі й відремонтувала, щоб мати там другий дім. Не лише в Стокгольмі, а й південніше. Один із двох авторів книжки Світового банку Public Services Reforms - тесть Ларрі Пейджа : частину року він живе десь із дочкою та її чоловіком, а сім місяців на рік - із дружиною в Грузії...