Соціологи кажуть, що реформ хоче сила-силенна українців, але на втрати через реформи погоджується дуже мало наших співвітчизників. З цього висновок, що...

...Що соціологи з розкручених центрів досліджень – потворні маніпулятори. Що в матеріальному плані втратить українець, який не має стосунку до "схем" та "майданчиків" од судової реформи? А від скасування совкових санітарних норм у харчовій промисловості? А від розформування безглуздої організації, яка перевіряє імпортну техніку на енергозбереження? Ще від безлічі конче необхідних змін суто галузевого та технічного характеру?

Нам не потрібно міняти економічну формацію, як у 1992-му. Нам потрібно вирішити безліч отаких суто галузевих проблем. Так, вирішення кожної з них можна назвати словом "реформа". Але чому обов'язково від цих реформ сторонні люди мають якось страждати. Страждають від кризи. А економічні кризи зазвичай розвиваються за однаковим сценарієм: власне криза, потім п'ять-сім місяців економічним суб'єктам на те, щоб адаптуватися до ситуації, потім поступовий зріст. На цьому базуються прогнози, за які політики та бізнесмени платять великі гроші спеціальним агенціям.

Порахуйте, скільки разів за минулі два роки пройшло по п'ять-сім місяців, а "реформатори" не зробили нічого, щоби стимулювати зростання, натомість, чинили навпаки.

Отже, від реформ українці потерпають? Зараз нічим не жертвують і не готові поступитися? Ці опитування – пропаганда, аби дискредитувати поняття реформ та повернути суспільство у стан сплячки з ностальгійними снами про "щасливе" минуле з Брежнєвим.