З Томенком знайомі з 1988, ага. Всяке було. Ніколи не забуду, що пройшли в часи першого Майдану, як іноді сварилися в часи президентства Ющенка і як удвох вривалися з ним в черкаське СІЗО, до автомайданівців, та в лікарні, коли ініші революціонери проводили 105 нараду десь там в теплих кабінетах.

В Миколи непростий, запальний і емоційний характер, гострий язик ( як і в мене, до речі), але його позиція і принципи всім відомі, він публічний політик.

Єгор Фірсов був колись моім позаштатним помічником, в часи Януковича, коли бути в опозиціі до ПР в Донецьку було реально небезпечно, він розбудовував там партію "Удар" і не приховував своїх поглядів.

Я не поділяю певні діі Єгора сьогодні, він не найрадивіший член комітету євроінтеграціі - багато заяв та небагато роботи в комітеті.

Але - я категорично проти розправи з ними за інакшу думку.

Так, це часто нечесно - підривати фракцію зсередини. Але і з боку фракції недальновидно - внутрішню дискусію сприймати просто як образу чи викидання пари, а не сигнали про необхідність змін.

Думаю, нам потрібно запросити Миколу і Єгора на фракцію і чесно поговорити. І не плодити внутрішніх ворогів. Бо ж поки що не подолано зовнішніх і, навпаки, такими діями ми посилюємо можливість реваншу. Я не підтримаю позбавлення мандатів Томенка і Фірсова і не голосуватиму за це у ВР. Це не вихід. Хоч і іх певні кроки не поділяю. Але розправами це не вирішити ..., навпаки, це шлях розколу фракціі і пошуку нових ворогів та опонентів.