За останні два тижні Генпрокуратура пробила чергове дно. Замість продовження власного реформування в ГПУ тривають полювання на відьом; генпрокурор, нехтуючи всіма законами фізики, перебуває і на роботі, й на лікарняному одночасно, а його заступник Юрій Столярчук збирається допитувати посла США й обшукати одну з найавторитетніших атикорупційних організацій країни. Все це можна б було вважати добрим фарсом чи комедійно-утопічним серіалом, якби результати роботи ГПУ викликали бодай якусь довіру громадян України та повагу міжнародних партнерів та експертів.

Між офісом "Центру протидії корупції", чию діяльність в боротьбі з корупцією визнають успішною як у кабінетах Страсбурга та Брюсселя, так і на кухнях звичайних громадян нашої держави (останнє дослідження GFK тому яскравий доказ), та Верховною Радою України менше 2 кілометрів. Сьогодні між цими будівлями може пролягти світоглядне провалля. Парламент парламентсько-президентської республіки має шанс показати політичну волю до змін у ГПУ вже під час першого питання порядку денного. А подальші дії щодо відбору нового керівника прокуратури та зміни законодавства щодо порядку утворення і роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та робота слідчих органів у справі ЦПК стануть лакмусовим папірцем для всіх суб'єктів політичного процесу.

Відкрите звернення до Президента України Петра Порошенка щодо неприпустимості тиску з боку Генеральної прокуратури України на громадську організацію "Центр протидії корупції"

Громадська організація "Центр протидії корупції" є одним із найавторитетніших учасників коаліції "Реанімаційний пакет реформ" у сфері боротьби з корупцією. Саме завдяки співпраці експертів ЦПК та інших організацій групи РПР "Антикорупційна реформа" було не лише розроблено і прийнято ще в жовтні 2014 року пакет системних антикорупційних законів, а й вдалося запустити такі ключові інституції, як Національне антикорупційне бюро України (в Раду громадського контролю якого входять троє представників ЦПК), Спеціальну антикорупційну прокуратуру України (представники ЦПК працюють у комісіях як із обрання керівних кадрів, так і з відбору прокурорів до САП). Також варто згадати про роль ЦПК у боротьбі за відкриті реєстри власності, адекватну процедуру спеціальної конфіскації, протидію корупції в сфері державних закупівель тощо. Фактично жоден антикорупційний закон чи рішення з часів Революції гідності не були прийняті без активної участі "Центру протидії корупції".

22 березня 2016 року стало відомо, що за запитом Генеральної прокуратури України, Печерський районний суд міста Києва надав дозвіл на виїмку документів організації, доступ до всієї банківської інформації ЦПК. Причиною стало нібито нецільове використання коштів, наданих міжнародними партнерами на реформування прокуратури. Утім, ЦПК на реформу власне прокуратури жодних грошей не отримував, натомість мав контракт, який передбачав навчання детективів НАБУ й аналіз заявок претендентів на посади в НАБУ та антикорупційну прокуратуру.

"Реанімаційний пакет реформ" розцінює такі дії ГПУ та Печерського суду як прояв тиску та репресій, спрямований на дискредитацію та блокування діяльності однієї з найефективніших антикорупційних організацій. Саме ЦПК постійно критикував ГПУ та її очільників за:

• провал оновлення кадрів під час створення місцевих прокуратур (84% колишніх керівників були знову призначені на посади керівників новостворених місцевих прокуратур);

• відсутність прогресу та саботаж у найгучніших корупційних справах (наприклад, у справі "діамантових прокурорів");

• неспроможність чи злочинне небажання повернути в бюджет України кошти, здобуті корупційними шляхами як представниками колишнього режиму Януковича, так і корупціонерами у лавах постреволюційної влади.

Ми, як експерти "Реанімаційного пакета реформ", вимагаємо:

• негайного припинення політичного тиску та переслідування "Центру протидії корупції";

• оголошення і проведення відкритого обговорення кандидатур на посаду генерального прокурора України та його заступників;

• проведення службових розслідувань щодо законності дій генерального прокурора та його заступників на посадах;

• прийняття законопроекту №4281 щодо порядку утворення і роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, що дозволить відновити довіру до прокуратури й забезпечити оновлення кадрів у регіональних та Генеральній прокуратурах, через участь в Комісії авторитетних прокурорів з країн ЄС, США чи Канади.

РПР наголошує, що після Революції гідності правоохоронні органи та судова система не можуть використовуватися як інструмент політичного замовлення чи утиску діяльності незалежних експертів.