Про прийдешнє "царство донбаське".

Розмірковуючи щодо механізму проведення виборів на окупованих територіях Донеччини та Луганщини, було питання, яке мене особливо інтригувало – ну проведуть вибори, виберуть голів сільрад та міських голів, депутатів місцевих рад – і що? Яким чином цей "голем" буде працювати: є два шматки, двох різних областей, у кожному свої нелегітимні керманичі, немає єдиного керівного центру? Як це буде заведено в фінансову систему України (адже інтеграція у фінансову систему одна із ключових цілей цього процесу)?

На тлі заяв президента про готовність провести вибори на Донбасі та навіть озвучених двох потенційних кандидатів "на царювання" символічною є поява в Верховній Раді законопроекту "Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей" (законопроект 4297, автори – представники Опоблоку). Мета – "мирне врегулювання ситуації, що склалася в Донецькій та Луганській областях, відповідно до Мінських угод".

Законопроект по суті пропонує створити "державу" в державі на базі окупованих територій Донеччини і Луганщини. Цей глум над людьми і державо матиме назву "Міжобласне територіальне об'єднання Донбас" (далі – "МТО Донбас").

Лише декілька цитат із законопроекту:

"Вищим представницьким органом влади в МТО Донбас є Представницьке зібрання МТО Донбас, яке здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції".

"Представницьке зібрання МТО Донбас очолює голова Представницького зібрання МТО Донбас, який обирається строком на п'ять років".

"Виконавчий комітет МТО Донбас – виконавчий орган влади в МТО Донбас, який здійснює виконавчі функції в межах своєї компетенції. Виконавчий комітет МТО Донбас очолює голова МТО Донбас".

Тобто оце МТО не лише матиме свій "парламент" і свій "уряд". Нам пропонують "царевича Донбасу", якому будуть підпорядковані ці "парламент", "уряд", а ще міліція, прокуратура, служба безпеки і суди.

Для повного щастя не вистачає тільки своєї армії. Але "московський цар" знає, що монополію на армію віддавати не можна. Навіть "царевичам". Аби не захопилися. "Нічого", – подумав "царевич" візуючи цей шедевр, – ручна міліція – теж дещо".

Було б кумедно, якби не було сумно і страшно.

Такі законопроекти повинні діяти як медвитверезник на тих українських політиків та експертів, які намагалися нас переконати в тому, що немає небезпеки в змінах до Конституції. Що парламент потім усе правильно вирішить, а Конституційний суд витлумачить.

Сподіваюсь, що цей законопроект буде також пігулкою алказельцера для тих наших міжнародних партнерів, які захоплюються риторикою про "демократичні вибори" чи будь-що інше демократичне на окупованих нині територіях.

Наостанок: що там президент розповідав про наміри боротися із колабораціонізмом? Чекатимемо на подання про затримання і арешт депутатів-ініціаторів.