Відповідь - простіше не буває: бо він зайвий. Одні його повноваження шкідливі, другі – пасують іншим органам.

Зайві повноваження Конституційного Суду

Минула колонка «Тлумачення Конституційного суду треба ліквідувати як клас» - про шкоду абстрактних тлумачень положень Конституції.

Абстрактні тлумачення норм законів (ч. 2. ст. 147) також зайві. Аргументи ті ж самі, а до того - це взагалі конституційності не стосується, не з тої опери.

Ще одна зайва функція КСУ - попередня цензура парламенту. Йдеться про передбачений статтею 159 висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції вимогам статей 157 і 158.

Як і абстрактні тлумачення, цензура парламенту цивілізованому правосуддю невідома. До суду може бути оскаржено закон, але не його проект.

Крім того, «єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент.» (ст. 75). Втручання КСУ, з вирішальним (!) голосом, всередину законодавчого процесу - нонсенс.

Зате це зручно для маніпуляцій: одні проекти КСУ розглядає лічені дні, інші - довгі роки.

Наприклад, справа № 1-21/2012 розглянута за 5 днів, а справа 1-16/2008 - за 25 місяців. Хоч обсяги конституційних законопроектів різні, процедура їх розгляду одна, і не зумовлює такий розкид у часі.

Питання конституційності слід передати адміністративним судам

Повноваження КСУ містяться у таких положеннях Конституції: п. 28 ч.1 ст. 85; ч.2 ст. 104; п. 15 ч.1 ст. 106; ч.6 ст. 111; ч.2 ст. 137; ч.2 ст. 144; ч.2. ст. 147; ст. 150; ст. 151; ст. 159.

Вони двоякі: дотримання парламентських процедур і відповідність Конституції владних рішень - від органів місцевого самоврядування до президентських. Є повноваження церемоніальне - приведення до присяги новообраного президента.

Розглядати процедури і рішення можуть адміністративні суди, а церемоніймейстерів ніколи не бракувало.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), вже передбачає, що адміністративна юстиція розглядає і справи про відповідність владних рішень нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Наприклад, чи відповідає рішення законові визначає адмінсуд, а чи відповідає воно ж конституції - суд конституційний. Нащо для однієї предметної області два суди? Немовби для крадіжок суд один, для пограбувань - другий.

Законодавець перетин повноважень помітив і врегулював волюнтаристськи: «Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України» (п.1 ч.3. ст. 17 КАСУ).

Іншими словами, конституційні провадження вилучені у адміністративних судів штучно, немотивовано. Чого ж так?

Можливо, хоч компетенція одна та компетентність незрівнянна? Дійсно, і донецький «Шахтар», і дворова команда грають у одну гру, але казати про заміну «шахтарів» «дворовими» не випадає.

Наш випадок подібний, але з точністю до навпаки.

Переваги адміністративної юстиції

Практично цей розділ зайвий, бо після дивацтв КСУ перевагу над ним має будь-яке зібрання громадян сповна розуму. Але теорія - мати системності.

Основа системи адміністративних судів 663 місцеві загальні суди, що розглядають і адміністративні справи.

Наступний рівень: 27окружних адміністративних судів, юрисдикція кожного - регіон (АРК, області, Київ, Севастополь).

Далі: 9 апеляційних адміністративних судів, юрисдикція кожного - кілька регіонів.

Ще далі - Вищий адміністративний суд України.

Нарешті - Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України, а за необхідності, і пленум Верховного Суду.

Погодьтесь, така система надійніша, краща і у часі, і у просторі, ніж один єдиний одноінстанційний конституційний суд.

Краща у часі, бо дозволяє розглядати одночасно багато справ, а терміни кожного етапу судового провадження чітко регламентовані.

Краща у просторі, бо дозволяє розглядати справи на відповідному рівні, а не з гармати у горобців палити.

Надійніша, бо містить наріжний принцип правосуддя: забезпечення апеляційного і касаційного оскарження. А за вичерпанням національних засобів судового захисту, можна звернутись і до міжнародного суду!

Натомість, закон «Про Конституційний Суд України» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/422/96-вр) не передбачає ні апеляції, ні касації.

Це - ключова системна перевага адміністративного судочинства над чудочинством конституційним.

Задля об'єктивності зважимо, що на час прийняття Конституції 1996 року, системи адміністративних судів в Україні не було.

Вищий адміністративний суд України засновано Указом Президента № 889/2002 від 1 жовтня 2002 р.

Систему адміністративних судів сформовано відповідно до Указів Президента № 1417/2004 від 16 листопада 2004 р. та № 417 /2007від 16 травня 2007 р. А закрутилась вона після набрання чинності КАСУ 1 вересня 2005 р.

Відтоді минуло понад 10 років, для чого ж увічнювати помилку? А що наша конституційна юстиція помилка, засвідчили майже 20 років її, вибачайте, роботи.

Конституційний Суд України, як моральний лідер нації

Що зі створенням адміністративних судів забарились, а зі створенням конституційного поквапились - справа техніки.

А суть у тому, що у перші роки незалежності на конституційний суд покладалось надій стільки, як зараз дехто покладає на Національне антикорупційне бюро.

Що не диво, бо свіжою була пам'ять нехтування Конституцією СРСР, зокрема, правом республік на вільний вихід з його складу. Тож конституційний суд мислився не як суд що конституцію судить, а як моральний оплот, заступник нації.

Та дивною була ідея шукати моральних авторитетів серед кращих випускників радянської юридичної школи, кандидатів на люстрацію. Закінчилось це тим, чим тільки й могло закінчитись - дискредитацією конституційної юстиції як жанру.

Двісті років перед нами незалежність виборола новостворена заокеанська країна. Але там вищі щаблі обійняли батьки-засновники, борці за незалежність, а не охвістя метрополії. А судову систему очолив Джон Джей, президент революційного Континентального конгресу.

У них проявилась одна воля - у нас інша. Тож їх спіткала одна доля, нас - інша. У них - світове лідерство, у нас - дерибан власної країни. У них - Вашингтон, у нас - Кравчук.

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO