Нова реальність – модне поняття, яким намагаються пояснити все, що відбувається сьогодні в нас і навколо нас, вживаючи це словосполучення до ладу і не до ладу, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний.

Популярний сучасний французький письменник Бернар Вербер якось сказав: "Реальність – це те, в що ти віриш". І з ним важко посперечатися. Адже люди з вірою і позитивним мисленням швидше досягають мети. Вони не звинувачують у своїх невдачах інших, а шукають помилку в собі, щоб розібратися, виправити її і рухатися далі.

Саме цим люди в західних країнах відрізняються від нас, українців, схильних шукати джерело своїх поразок де завгодно, але тільки не в самому собі. Нам потрібно змінюватися. Вірити, діяти, досягати.

Я, наприклад, вірю в Україну, що процвітає. Але це не метафізична віра, вона вільна від патерналістських рефлексій. Це не віра у світле майбутнє. Вона абсолютно раціональна, хоч і досить емоційна. В чому вона полягає?

Я не вірю ні в доброго царя, ні в багатого заокеанського родича, які нібито з ранку до ночі ламають голову над тим, як зробити українців щасливими. Це легенда з тієї ж серії, що і золото Полуботка.

Вірю, що успішну Україну збудують тільки самі українці – і ніхто, крім нас. Щасливою країна, як і будь-яка людина або сім'я, може стати тільки за власним бажанням. Нам, звичайно ж, можуть допомогти. Але тільки тоді, коли ми самі собі "допоможемо" – почнемо діяти.

Приклад успішних дій у країни вже є. Практично непоміченою залишилася новина про готовність ЄБРР виділити Україні в цьому році $1 млрд. Правда, із застереженням: суто під реформи, в першу чергу – під банківську й енергетичну. Зокрема, на подальше приведення української банківської системи до міжнародних стандартів, а також на програму енергоефективності, в тому числі і на підтримку малого та середнього бізнесу.

В деталі вдаватися не буду, але, погодьтеся, мільярд доларів кожен день не пропонують, і, тим більше, не пропонують просто так. Їх пропонують тільки тоді, коли бачать, що у певних секторах економіки вже щось зроблено, є плани на майбутнє, потенційно успішні проекти, програми і розробки, які принесуть відчутний економічний ефект.

Для розуміння – короткий історичний екскурс на тему того, чим є ЄБРР і для чого існує. Створений він був в 1991 році для економічної трансформації східноєвропейських країн колишнього радянського блоку – впровадження ринкової економіки і зміцнення приватного сектора. З цим завданням банк успішно впорався. Приклад – наші сусіди на захід від українського кордону: Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія та Словенія. Всі вони проходили труднощі, подібні нашим, лише на 15-20 років раніше.

За цей час Європейський банк перетворився на найбільшого інвестора на європейському континенті. Кредити ЄБРР – не просто дешеві і довгострокові позики на трансформацію, то індикатор реформ у країні, в конкретних галузях і секторах економіки. Наприклад, ЄБРР на початку 2013 року припинив співпрацю з Україною, оскільки в країні не були проведені обіцяні системні реформи, але відразу після Майдану відновив підтримку України, незважаючи на тяжкі економічні та політичні умови.

Сьогодні від обсягів кредитування ЄБРР (читай – реформ) безпосередньо залежить і обсяг прямих іноземних інвестицій. В умовах війни не маємо інших чинників мотивації, які б переконали інвесторів вкладати в Україну.

Із часом такі успішні справи з'являться, тому що трансформація і реформи – це завжди розвиток і зростання. А розвиток і зростання – завжди привабливий актив для тих, хто хоче заробити. В конкретному випадку – заробити, інвестуючи у створення українського економічного дива. Створення тієї самої нової реальності, на яку найбільший та найавторитетніший банк на континенті готовий витрачати мінімум мільярд щороку.

Впевнений, одним з успішних прикладів реформ в державному банківському секторі вже в недалекому майбутньому стане й "Ощадбанк". Принаймні, ми над цим працюємо в режимі 24/7, у тому числі – спільно з ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими організаціями, аудиторами і консультантами. Не з чуток знаю історію перетворень в НАК "Нафтогаз", а також в інших держкомпаніях. Ми ще в дорозі, але це вже нова реальність. Ось чому я вірю у процвітання України.