Цього тижня ми стали свідками не просто маніпуляцій із законодавством з боку чиновників Держслужби зайнятості, яка, власне, стала лише виконавцем неправомірного рішення заборонити роботу в Україні Савіку Шустеру. Насправді ця ситуація поставила нас всіх перед ще одним Рубіконом.

Отже, що відбулось? Фактаж без емоцій.

Два тижні тому, громадянин Канади, журналіст, який працює в Україні понад 10 років, відповідно до вимог законодавства пройшов процедуру підтвердження дозволу на роботу в нашій країні. Жодних претензій до нього з боку чиновників не було.

Проте, 22 квітня раптом Центральний апарат Держслужби зайнятості надсилає запит до Державної фіскальної служба (ДФС) щодо наявності кримінального провадження відносно Савіка Шустера. У той же день ДФС отримує цей запит, розглядає його і надсилає відповідь, де вказано про наявність кримінальної справи стосовно телеведучого та службових осіб ТОВ "СавійШустерСтудія".

У результаті, клерки Київського центру зайнятості анульовують журналісту право на роботу в Україні. Хоча, відповідно до чинного законодавства, сам факт початку розслідування не є підставою для заборони на роботу. Адже, є величезна різниця між поняттями "ведеться слідство" і "доведено провину".

Тобто, кримінальне провадження використовується як формальний привід для анулювання дозволу на роботу журналісту.

Кому вигідна ця ситуація? Очевидно, сам факт наявності в Україні непідконтрольного владі і комусь з олігархів медіа, не подобається багатьом. Те, що "вказівка" відібрати в Савіка Шустера дозвіл на роботу була спущена з ДФС, веде нас до голови ДФС пана Насірова. Нагадаю, саме в студії Савіка Шустера було оприлюднено скандальну інформацію щодо його незадекларованих квартир та іншого майна сумнівного походження. Утім, як би там не було, пан Насіров не є настільки значною фігурою, щоб без "одобрямса" зверху розпочати гоніння телеведучого через особисту образу на нього.

На такі думки наштовхує і позиція та "совкові" коментарі Президента і Прем'єра, які лише просять компетентні органи "розібратися"! Була б воля Гаранта чи пана Гройсмана - і ситуація прояснилася б уже за кілька годин, а винних у ній покарали б. Причому, передусім, не клерків із Держслужби зайнятості, а Насірова. Утім нічого подібного не сталося. Понад те, Насіров, якого уже давно мали б звільнити щонайменше за незадеклароване майно, сьогодні відповідальний за розслідування офшорного скандалу за участі Гаранта!

Відтак зараз вкрай важлива позиція і громадськості, і медіа, адже йдеться про прямі утиски свободи слова, свободи думки в Україні, що у всьому цивілізованому світі є однією з найвищих цінностей.

Так, я був відверто здивований, коли минулого тижня журналісти проігнорували скандальну заяву пана Пашинського на погоджувальній раді про "закручування вентилів" та необхідність ввести кримінальну відповідальність за наклеп, чого свого часу так добивався режим Януковича і що вдалося спинити тільки через активну позицію журналістів по всій Україні. Тож якщо ми змовчимо сьогодні, то вже завтра на місці Савіка може опинитися кожен, хто відкрито висловлює свою думку та просто добре виконує свою роботу.

Чи вдасться зупинити свободу, сьогодні безпосередньо залежить від кожного із нас!

Відтак, і я, і сила, яку очолюю, "Народний контроль, в лавах якої чимало журналістів,звертаємося із вимогою до перших осіб Державної влади - Президента України Петра Порошенка, Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, Спікера Парламенту Андрія Парубія вжити всіх можливих заходів, щоб припинити тиск на студію Савіка Шустера та відновити його законні права на роботу.

Також закликаємо наших партнерів, представників демократичної опозиції Народної довіри - партії "Батьківщина", "Об'єднання "Самопоміч", "Радикальну партію Олега Ляшка", "Свободу", а також позапарламентські громадські рухи - консолідувати зусилля для захисту права кожного із нас казати правду, навіть якщо ця правда не подобається владі.

Закриття вільного медійного майданчику може стати Рубіконом для кожного. Може стати точкою неповернення, після перетинання якої влада остаточно втратить довіру суспільства, і постреволюційна Україна перетвориться на країну страху, утиску і мовчазної згоди із злочинами.

P.S. Мені, як колишньому керівнику медіа, не з чуток відомо, що таке перебувати під тиском режиму, попри утиски зберігати телеканал вільним і незаангажованим. Я добре пам'ятаю "наїзди" податкової, ненадання ліценцій на мовлення телеканалу. І менш за все хочеться пережити "дежавю", коли вільні інфопростори опиняться "поза законом" у влади.