Місія Європарламенту з оцінки потреб, під головуванням П. Кокса, рекомендує перше, а очільникам парламенту мариться друге. 

Рекомендація № 44 Місії: «Рішення щодо врегулювання статусу парламентської опозиції повинно бути прийняте якнайшвидше;».
У Верховній Раді не забарились, і під егідою керівництва напрацювали проект законопроекту, вже в першу статтю якого втулили опозицію: «Регламент встановлює порядок ... утворення, організацію діяльності та припинення діяльності парламентської опозиції».

Проектанти зайшли куди далі рекомендації: не лише статус, а й організацію діяльності опозиції регламентують. Вельми підозріло, якщо зважити, що закон про опозицію це правила для меншості, встановлені більшістю.

Зважуємо, тому запропоноване розглянемо ретельно.

Політичний офшор для коаліції

Щоб мало не видалось, опозиції присвячена окрема Глава 13 «Парламентська опозиція». А щоб не видалось багато, містить ця глава лише одну статтю 66 «Порядок утворення, організація діяльності та припинення діяльності парламентської опозиції».

Частин у статті вісім, і уже в першій незугарно сплутані однина та множина: «Суб'єктами ... може бути». До букваря!

Якщо з основами граматики у проектантів не лади, то може краще з початками математики?

Друга частина якраз і ув'язує право на опозицію з арифметикою: «фракція, чисельний склад якої налічує більш ніж половину народних депутатів, які не увійшли до складу коаліції ... є опозиційною депутатською фракцією».

Порахуємо коаліціянтів: ББП (141 депутат) + НФ (81 депутат) = 222 депутати (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_fractions).

Овва, так коаліції немає (!), бо її мінімум - 226 депутатів (ч.6 ст. 43 Конституції). Проміжний результат обчислень дещо несподіваний: прикуп очільники коаліції не добрали.

Втім, результат цей для кого проміжний, а для кого - фінальний: немає коаліції, є підстава для розпуску парламенту! Ще й давня: минула коаліція станула зі снігом, а вже сади відцвіли.

Тушки не рятують. Стаття 83 Конституції, що передбачає коаліцію, діє в редакції Закону № 742-VII від 21.02.2014. Звідки випливає, що попередні її тлумачення Конституційним Судом нікчемні.

Зокрема, й скандальне Рішення від 6 квітня 2010 року, що дозволяло повнити коаліцію тушками. Це, до уваги тушканчиків та їхніх дресирувальників.

А до загальної уваги те, що це Рішення один з чисельних аргументів на користь скасування тлумачень КСУ, а ще краще його самого.

Вичисливши відсутність коаліції, повернемось до чисельності опозиції.

Наразі є 422 повноважних депутати. Тож мінімальна чисельність опозиційної фракції має бути: (422-226):2+1 = 99 депутатів.

Жодна з чотирьох поза коаліційних фракцій і вполовину недотягує: "Опозиційний блок" - 44, «Самопоміч» - 26, Радикальна партія - 21, «Батьківщина» - 19.

В опозицію до себе може перейти хіба що ББП. Що не жарт, бо така вже «єдність» цієї фракції (див. голосування, читай Інтернет), що вона сама собі коаліція, сама собі і опозиція.

Що ж до інших, то проектанти підрахували так, аби жодної опозиційної фракції у цьому скликані не було. Підрахуй - Ківалов, ау!
Може у наступних скликань перспективи кращі?

За Конституцією коаліція - це більшість від усіх депутатів. Вона може бути лише одна.

Згідно проекту опозиційна фракція - це більшість від поза коаліційних депутатів. Вона також може бути лише одна.

Одна коаліція - одна опозиція, чим не двопартійність, на кшталт Америки! Однак, двопартійність штучна, ілюзорна, паперова: відкрили Америку через кватирку.

Класичний офшор - це штучно створені, особливо сприятливі економічні умови. Політичний офшор - це штучно створені, особливо сприятливі умови для владної коаліції.

Що й пропонується, шляхом унеможливлення нормальної опозиційної діяльності.

Сир у мишоловці для опозиції

Унеможлививши опозиційні фракції, проектанти прочинили віддушину - опозиційне об'єднання депутатських фракцій (ч. 3 ст. 66).
Вимоги до його чисельності ті ж, що й до опозиційної фракції: 99 депутатів для поточного скликання.

Чи то автори проекту тупі, чи усіх інших такими вважають, але те, що опосередковано заклали цифир'ю, вони не утримались повторити в лоба. У частині четвертій: «У Верховній Раді може бути лише одна опозиційна депутатська фракція чи одне опозиційне об'єднання депутатських фракцій».

Таке об'єднання посильне лише усім чотирьом поза коаліційним фракціям разом.

Без "Опозиційного блоку" партії Євромайдану («Батьківщина», «Самопоміч», Радикальна партія) утворити опозицію не можуть. Математично.

А з "Опозиційним блоком" - не можуть ні політично, ні етично: бо опозиція до чинної української влади несумісна з опозицією до Української держави.

За задумом проектантів, Тимошенко, Ляшко, Семенченко мають право на опозицію лише у компанії з Бойком, Ківаловим і братами Добкіними!

Задум мерзенний щодо всіх, а щодо Ю. Тимошенко - зашкальний.

Для порівняння. Наразі дискутується аби Ю. Луценко очолив Генпрокуратуру. Але ж ніхто не нав'язує йому участь у одній слідчій групі з тими прокурорами, які над ним знущались.

На зорі незалежності технічні ідеологи та політологи також намагались штучно об'єднати такі протилежні поміж собою опозиції, як КПУ і Рух. Тоді провокація не пройшла: П. Симоненка і В. Чорновола люди не переплутали.

Не пройде й зараз.

«Щоб жить - ні в кого права не питаюсь»

Цей геніальний рядок Павла Тичини про життя у всіх вимірах. І права на опозицію теж ніхто, ні в кого, ніколи не питав. І не питатиме.

Може хтось і мріє видавати чи продавати ліцензії на опозиційну діяльність - переб'ється.

Максимум, що може (і має) зробити нормальна влада - забезпечити нормальні правові умови для опозиційної діяльності.

Правила ж, які пропонують проектанти, є нереальними, лицемірними, єзуїтськими. Кому у заголовку цієї статті вони поставили після слів «не можна».

Так, це ще не готовий законопроект, а лише його абрис. Але він патронується і шириться з парламентського даху, а не з погребу. Відтак, щодо мрій і намірів влади є дуже показовим.

Більше того. Наразі ми розглянули лише прямі норми стосовно опозиції. Але подібним проект аж рясніє.

Минулого разу, вже відзначалось, що й законодавчі ініціативи опозиція повинна попередньо узгоджувати в уряді та адміністрації Президента.

Уклінна опозиція у передпокоях спікера та президента це і є те, що насправді пропонується.

І потрібна їм або така опозиція, або ніяка. А нам?

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO