Кілька незручних запитань:

– Чи є патріотом людина, яка своєю версією патріотизму шкодить репутації своєї країни?

– Чи є патріотом людина, чиє ставлення до світу полягає в тому, щоб показати йому великий фак? (А такі дії завжди шкодять репутації його країни.)

– Чи є патріотом людина, яка вважає поняття "репутації" занадто "дрібнобуржуазним" та недостойним романтичних й ідеалістичних прагнень "справжнього патріотизму"? (В такому "правому" патріотизмі чимало лівацтва, що цікаво.)

Вічна дилема між серцем і розумом. Як любити свою країну, але при цьому не стати безумцем? І, навпаки, як мислити критично, але при цьому не перетворитися на "людину без властивостей"?

Як бути собою і при цьому не стати соціопатом? І як бути в суспільстві й при цьому не імітувати інших? Дилеми, через які проходять й індивіди, й нації.