Додалося роботи: мене обрали до парламентської тимчасової слідчої комісії з офшорів. Яка ще довго або ніколи не створилася б, якби не "Панамаґейт". Нагадую, що за попередньою інформацією причетність до панамського реєстратора офшорів Mossack Fonseca мають близько 20 українських політиків.

Скажу одразу, що я проти вибірковості чи табу на розслідування. Якщо вже починати шукати, то в усіх. І не за документами одного панамського реєстратора, а також рухатися до інших екзотичних географій. Так само і щодо персон. Викриття власників офшорів – це та сама боротьба з політичною корупцією, тільки інший підхід. Бо є колеги по парламенту, які роками декларували мізерні доходи. Але це ніколи не заважало їм приїжджати до ВР на мерседесах та порше кайенах. І бути одягненим в Louis Vuitton та Brioni. За дивним збігом обставин саме вони позиціонують себе як затяті захисники знедолених.

Очевидно, що відсутність табу на розслідування також слід демонструвати щодо новоявлених Монте-Крісто. Навіть якщо вони в коаліції. Бо виявляється є депутати, які забули задекларувати мільярд гривень доходу. А потім заднім числом вносили це в декларацію.

Як показує практика, ТСК займається більше політичними питаннями. Очевидно, що паралельно варто напрацьовувати рішення та приймати закони, щоб унормувати офшорну проблему в українському законодавстві. Бізнес має мати можливість платити адекватні податки, мати просте адміністрування, також однозначно необхідна суттєва валютна лібералізація. А чиновнику слід на кореню обрубати можливість використовувати офшор для виведення тіньових заробітків.

На остаток хочу зазначити, що з самого початку виступав за створення ТСК щодо офшорному скандалу і є підписантом відповідної постанови. Так що системна та послідовна робота завжди дає можливість себе проявити. Впевнений, що кінцевий результат також буде достойний.