На карті сучасного світу є європейська країна, яка досі бореться за свою незалежність. Вона не тільки прагне повернути землі, окуповані Росією, а й хоче позбутися психічного тягаря радянської історії. З цією метою й запроваджує "Макову революцію"

В історії незалежної України мала місце не одна революція. Перша з них, відома як Революція на граніті, або "студентське голодування", вибухнула ще в 1990 році. На протести в жовтні вийшли переважно студенти зі Львова, які вимагали демократизації держави. Дев'ять місяців потому Україна стала незалежною державою. В'ячеслав Чорновіл, український політик, що на той час був опозиційним, зазначав: "Без Революції на граніті не було б незалежної України".

Другою, не менш важливою для демократизації була Помаранчева революція 2004 року. Тоді громадяни вийшли на вулиці через почуття власної гідності. Вони були обурені тим, що влада проігнорувала їхній вибір і їхні вимоги. Іще однією битвою за демократичні цінності стала Революція гідності 2014 року. Кривава, вона поєднала учасників двох попередніх революцій із новим поколінням, яке не знало, що таке життя в Радянському Союзі, репресії, цензура тощо.

Завдяки об'єднанню сил, українцям вдалося створити потужний рух, який не лише переміг маріонетку Путіна, президента Януковича, а й породив нове покоління вільних патріотів, які критично мислять. Того ж таки року група українських істориків започаткувала Макову революцію.

Відкриття виставки "Матері героїв". Джерело: president.gov.ua

Війна Світова, а не Вітчизняна

Радник голови Українського інституту національної пам'яті Олександр Зінченко на одній із лекцій, присвячених історії України, сказав: "Жменька людей, які працюють в Українському інституті національної пам'яті, започаткувала Макову революцію". Було змінено символ, введений радянською владою, стрічку святого Георгія. Саме вона впродовж 25 років після розпаду Радянського Союзу символізувала перемогу Червоної Армії в так званій Великій Вітчизняній війні (1941 – 1945).

День пам'яті та примирення, а не "День перемоги" у "Великій вітчизняній війні"

Внаслідок акцій, ініційованих українськими істориками, 8–9 травня 2015 року на вулицях українських міст розквітнули тисячі маків, які символізували День пам'яті та примирення й дату закінчення Другої світової війни, а не в "День перемоги" у "Великій Вітчизняній війні". Марші, що відбувалися в ті дні на вулицях українських міст, пройшли під гаслом "Ніколи знову" й ушановували пам'ять українців, які загинули під час Другої світової війни, а не під крики радості з нагоди перемоги над Третім рейхом.

Символ страждання і жертв

В українському фольклорі червоний маку напрочуд часто зустрічається в піснях і прислів'ях. Із міфологічних позицій він символізує вічний сон, а із богословських – кров невинно загиблих людей. У християнській релігії йдеться про те, що перші маки з'явилися в тому місці, де впали краплі Ісусової крові. Можливо, саме це спричинило те, що історики на чолі з Володимиром В'ятровичем, головою Українського інституту національної пам'яті, обрали мак і дали символу нове значення. З одного боку, мак лишився квіткою, з іншого – став ототожнюватися із кульовим пораненням.

Мак є квіткою й символом кульового поранення

Червоний мак на одязі не є мертвим символом Дня пам'яті та примирення, з нього розпочався процес "подолання минулого". Під теплим промінням українського сонця починають рости нові макові пелюстки, на яких з'являються раніше невідомі історичні факти. І найголовніше тут те, що українці прагнуть поливати цей мак і плекати його. Українська молодь зацікавлена в пізнанні власної історії та її поширенні. Український інститут національної пам'яті зі свого боку робить усе можливе, аби заохотити молодих людей узяти активну участь в такій революції.

Нерівна боротьба за українськість

Після 1991 року українські політики не мали на меті відновлення незалежної української держави зі власною історією та культурою. Вони більше дбали про збагачення чиновників і олігархів. Доволі часто вони реалізовували іноземні інтереси. До останніх належить "Закон про мову" 2012 року, що суперечив десятій статті Конституції України. Згідно з ним, російська мова, що є регіональною, набула додаткових засобів упливу. Крім того, в акті про етнічні мови не стало дванадцятьох мов, серед них і татарської. Про антиукраїнську політику також свідчать і ті трансформації, що відбувалися в підручниках з історії залежно від вектору провладних політичних партій. Приміром, під час правління Януковича (2010 – 2014) Голодомор 1932–1933 років не розглядався як геноцид, оскільки це було невигідно для Російської Федерації. Подібні заходи не давали українцям можливості вийти за рамки радянського мислення й боротися за власну історію.

Так званий закон про декомунізацію, датований квітнем 2015 року, як би парадоксально це не звучало, став початком українізації української історії. Крім того, він дозволив наново створити українську ідентичність. За словами В'ятровича, саме відмова від неї стала однією з причин реваншу Януковича в 2010 році. Історик також вважає, що носії радянських цінностей є основною базою для проросійських колаборантів і російських окупантів із ОРДЛО.

Знати і поважати

Юзеф Пілсудський свого часу казав: "Народ, який не поважає свого минулого, не заслуговує на повагу сучасності й не має права на майбутнє". То як українці, що не мали доступу до свого минулого, не знали імен власних героїв і героїнь Другої світової війни, могли поважати його? По-перше, вони повинні дізнатися всі невідомі їм досі історичні факти. Цього не станеться відразу. Зінченко каже, що для того, аби відійти від радянських поглядів на українську історію й створити власну ідентичність, потрібно від 15 до 20 років. Макова революція є власне тим моментом, із якого можемо почати відлік.

Як українці, які не мали доступу до свого минулого, могли його поважати?

8–9 травня 2016 року маки заповнили не тільки вулиці, а й соціальні мережі. Український інститут національної пам'яті створив спеціальний, спрямований в першу чергу на молодь сайт про участь українців у Другій світовій війні. Також з'явилися фільми за участю українських співаків, в яких ідеться про те, як можна самостійно зробити маки. В соціальних мережах поширюються рекламні ролики, що розповідають про історію окремих символів іноземними мовами, в тому числі й польською. Крім того було створено виставку, присвячену жінкам Другої світової війни українського походження, під назвою "Війна не робить винятків".

Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової війни. Джерело: memory.gov.ua

Спостерігаючи за подіями, пов'язаними зі Днем пам'яті та примирення, можна з упевненістю сказати, що українському суспільству потрібне переосмислення історичної правди, потрібна Макова революція. Завдяки ній покоління українців, що народилися в XXI столітті, вже не читатимуть в підручниках історії про "Велику Вітчизняну війну" й російських маріонеток, вони матимуть змогу читати про Другу світову війну й історію України.

Оригінал – Ірина МАЙДАНСЬКА, Eastbook.eu

(Авторка про себе: Я належу до першого покоління тих людей, що народилися в незалежній Україні. Родом із західної частини – міста Івано-Франківська. Вивчала полоністику в Національному прикарпатському університеті імені Василя Стефаника. Наразі вивчаю журналістику в Університеті Варшави. Досліджую гумор слов'янських народів (Україна, Польща, Болгарія), їхню культуру й літературу. Мій відпочинок – гори й подорожі, моє – натхнення – Андрухович, Прохасько, Забужко, Хвін, Пільх, Капусцінський.)

Переклад – Сергія Мошкова