На випередження подій...

Сьогодні, 18 травня, всі ми згадуємо 1944 рік й імперські спроби нищити все довкола себе. Байдуже, як ця імперія називалася – Російська чи СРСР, байдуже хто стояв у витоків бажання знищити ворогів імпері – цар, генеральний секретар партії чи президент невеличкого зросту. Московити не лише кримських татар намагались знищити, але сьогодні ми говоримо саме про них.

Що робити далі? Який результат ми хочемо отримати? Простіше кажучи – яким має бути Крим після звільнення?

Статус, устрій, суспільні правила, міжетнічна політика, релігійне співіснування, економічна карта... Стратегічного бачення в Києва щодо цих питаннях, схоже, зараз немає (так само як немає стратегії інформаційної політики, стратегії розвитку науки і багато ще чого – живуть ситуативними рішеннями). Яка має бути картинка звільненого Криму?

Це має бути не просто автономна республіка, а саме кримськотатарська автономна республіка. Як би мало не було кримських татар на півострові зараз, ми маємо розуміти – ЧОМУ їх стало так мало. Зрозуміти і визнати – це їхня земля.

Для цивілізованого розвитку Крим може бути або автономією в складі України, або незалежною державою в дружніх і союзницьких взаєминах з Україно. Тобто Росії в цій схемі нема ніяк – ані опудалом, ані тушкою. Напевно, національна автономія в складі України реалістичніша перспектива.

Суспільство (в широкому розумінні): повернення до топонімів, котрі були до СРСР чи появи на півострові Росії, таблички на перехідний період чотирьма мовами (українська, кримськотатарська, англійська, російська)... Релігійна строкатість – підкреслено толерантна (агентів ФСБ московського патріархату доведеться жорстко контролювати, але там почнеться ісход)... Відновлення реальної історії півострова із правдою про всі імперські міфи типу "город русской слави"...

Державна безпека – на увсіх раніше окупованих територіях має бути практика громадян і негромадян. Її відпрацювали країни Балтії. Колаборанти мають бути урізані в громадянських правах, це питання миру і деактивації спецслужб ворога. Справа делікатна, лемент буде дикий, але треба це пройти.

Особа із пониженими громадянськими правами може стати громадянином пысля складання іспиту з мови і історії України, наприклад...
Севастополь має бути позбавлений окремого статусу. Ясна річ, ніяких військових баз Росії.

Як не крути, а північно-східний монстр лишатиметься поруч, тож Україна має зрозуміти формулу безпеки Криму. І не лише з точки зору профілю армійських підрозділів. Має бути й система миттєвого реагування на спроби підбурення, умовно кажучи, щоб більше ніколи не було ситуації, коли кримські татари просять дайте нам зброю, а це нереально. В разі небезпеки армія має отримувати підтримку чималого ополчення.

Економічна карта... Що, окрім туризму має наповнювати місцевий бюджет? Як має розвиватися степовий Крим? Яким має бути туристичний образ півострова? Постсовковий туристичний хаос, напевно, має завершитися. Підплінтусний сервіс і неадекватні ціни мають піти, натомість має бути прорахований план дій з етапами втілення, зрозумілою ціною і чітким кінцевим результатом.
і так далі.. далі...далі...

Думати про це все треба не тоді, коли нога останнього окупанта піде, а зараз. Мати плани, прорахунки, абсолютне бачення кінцевого результату. Це буде доказом, що Україна зробила висновки з помилок, котрі робила чверть століття, й найкращою шаною тим, хто пережив депортацію...