Кілька років тому (ще за Януковича) поїхав на святкування дня заснування батькового села (на Правобережжі). Думав: їхати у вишиванці чи ні? Вирішив, що не треба, бо подумають що "випендрююся". А в сільському будинку культури практично всі були у вишиванках. Бо культурі українського селянина завжди було притаманно на свято чи просто на вихідний, йдучи до церкви, одягти вишиванку. З постанням незалежної України (а особливо серед студентства) з'явилася вже сучасна мода на вишиванку у місті.

І от вмикаю зранку один із головних інформаційних каналів. Ведучі ранкової програми не у вишиванках. Ведуча новин - теж. А в сюжеті про день вишиванки журналістка бідкається, що Президент не зробив це свято офіційним.

Невже треба чекати, щоб був указ Президента? Я, наприклад, гадаю, що в такому випадку це може стати (як, на жаль, часто у нас буває) формальним офіціозом. Тож не треба ніяких указів. Із серця має це йти. І так буде набагато краще. Добре, що на інших каналах ведучі вирішили не чекати указів і одягли вишиванки. А як дівчатам гарно у вишиванках - аж дух перехоплює! А хлопцям у вишиванках із джинсами! Оце мода, оце - стильно!