17 травня в Києві у Франковому театрі, відбулася основна МОВНА подія року: завершився ХVI Міжнародний конкурс знавців української мови. Чи хтось побачив і почув про це з наших олігархічних центральних каналів, які вєщяют про єдіную страну, підсвідомо розуміючи магічну націєтворчу силу української мови? Це не пріоритет теперішньої держава. Бо це квазідержава.

Виник конкурс 2000 року з ідеї українського мецената у Канаді Петра Яцика, а триває вже впродовж 16-ьох років завдяки зусиллям письменника, виконавчого директора Ліги українських меценатів, голови Координаційної ради конкурсу Михайла Слабошпицького, президента Ліги українських меценатів, Голови наглядової ради ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", доктора фармації, професора Володимира Загорія та легіону вчителів, викладачів, учнів, студентів.

Цьогоріч зі сцени лунало менше фальшу - було менше політиків-паралітиків. На щастя, не було офшорного президента з його англомовною "манічкою"... Політикам ще не запахло виборами, аби для годиться щось ритуальне сказати про українську мову. Проте був заступник міністра пан Хобзей. То я у нього публічно зі сцени як Голова наглядової ради конкурсу запитала: "То що зробило міністерство освіти для української мови?

1. Збільшило кількість викладання годин англійської мови. Зробило пріоритетом вивчення у школах та вишах англійську мову.

2. Видало безглуздий українофобський глобалістський наказ від 14 січня 2016 року N13 "Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам", відповідно до якого науковець має стажуватися за кордоном (це особливо зворушливо для гуманітаріїв українознавчої проблематики), складати англійську рівня В 2, друкуватися у так званих науковометричних журналах баз Скопус і Веб оф Сайнс (навмисно пишу КИРИЛИЦЕЮ), друкувати монографії і статті англійською мовою, тобто розвивати науковий стиль мови-експансіоністки, подавати список літератури у латинській транслітерації!!!!, бо якийсь вуйко Сем не втне кирилиці... Звісно, що все друкувати своїм коштом у еврах. Особливо цікаво, мабуть, звучатимуть монографії англійською мовою про український синтаксис, культуру мовлення, історію мови чи фраземіку. До такого тільки манкурти або ідіоти могли додуматись. Ні. Це таки спланована політика знищення УКРАЇНЦЯ. Це блискуче перевершення українофоба Діми Табачніка.

3. Вилучило обов'язковість вивчення української мови, історії та культури у негуманітарних вишах (С. Квіт 25 листопада 2014 року скасував відповідний наказ N642 від 9 липня 2009 року про мінімальні обов'язкові обсяги викладання гуманітарних дисциплін, а по тому під тиском малої частини суспільства якимось документиком від 11 березня 2015 року висловив рекомендацію вивчати ті предмети. Тепер нашим селянам цей антиукраїнський уряд рекомендує не споживати газ, а соломкою грітися...Квітова рекомендація з тої ж шереги).

4. Не запровадило до навчальної програми з української літератури базові світоглядові твори на зразок "Боярині" Лесі Українки, "Жовтого князя" В. Барки, "Перехресних стежок" І. Франка та й, узагалі, БАГАТО ТРЕБА Франка...

То ж я попросила міністерство освіти згадати, що воно обслуговує не Англію і не Америку і покликане готувати кадри не на експорт, а на розбудову Української Національної Держави, за яку гинули не лише Герої Небесної Сотні, але й усі попередні закривавлені українські покоління. Тому треба збільшувати кількість годин вивчення не лише чужоземних мов, а передусім - української мови та літератури, історії України та культури (філософії), бо саме ці предмети формують україноцентричний світогляд.

За такої ідеологічно інтернаціонало-комуністично-лібералістичної політики нам не треба подальшого вторгнення Путіна: знищення України й українців відбудеться руками міносвіти. І то все по-їхньому називається европеїзація. Може, ви б географію повторили? Вона добре каже, де та Европа розташована. Бідолахи. Загубилися в просторі власної хати. І чим не комуняки. Тільки ті були хворі на рускій язик, а ті на інгліш ленгвидж. Знання без виховання - це меч у руках божевільного. Що мені з твоїх знань, якщо в них немає ні крихти любови? А їм то для чого. Вони, ліберасто-глобалісти, навіть назву людську змінили, аби про виховання не йшлося: замість навчально-виховний процес повписували всюди, шкандибаючи до Европи, освітній процес...

А ще я нагадала міносвіти через її посла Хобзея, що Іван Франко знав 14 мов, Леся Українка - 10, але ці мови потрібні були їм для комунікації. Натомість творили і жили вони винятково однією - УКРАЇНСЬКОЮ. І тільки в цій мові класиками поставали. Отож доти, поки в наших підручниках першим правилом буде те, що мова - це засіб комунікації, ми будемо вторинною державою і причепним вагоном до когось, бо найважливіша функція мови - це функція націєтворення і державотворення. І в Україні - це винятково УКРАЇНСЬКА мова, бо тільки з українських діялектів ця мова народилася.

Решта навіть не доводжу. А просто кажу: бо нам так сі хоче. Бо тільки в Україні Українець може бути абсолютним паном. Коли комусь це не до шмиги: валіза, вокзал... Повторю: Бісмарк писав, що окупант зі зброєю в руках приходить тільки на ті терени, де програє вчитель і священик. А щоб цей учитель і священик не програвав, треба надати їм пріоритет через інституцію міносвіти".

Завершу приємним. Мала нагоду вручити свою меценатську премію імени Олени Пчілки чарівній одинадцятикласниці з Вінниці Анні Шаповалюк. Чому Олени Пчілки? Бо, як казала Софія Русова, "Ольга Петрівна - це справді мармурова постать: ніколи за ціле життя вона ні на крок не відступила від своїх переконань. Ворогів вміла болюче уязвляти...".

Отаке і ми маємо з ворогами зовнішніми та внутрішніми робити. Не маю сумніву, що від нашої духової сили і наших знань їх і покорчить, і поприщить. Бо ми незламні. Пережили регіоналокомуняк і тим ліберастам кінець наблизимо. А конкурсу нашого не спинити.

Слава НАЦІЇ! Смерть ворогам!