Не треба було ліпити горбатого, а чесно зізнатися, що офшор – це не тільки уникнення оподаткування, але й можливість зберегти бізнес від рейдерства, яке процвітало всі роки незалежності, а за Януковича мало характер випаленої землі.

Бізнесмени виводили активи в офшори:

– щоб не платити податки;

– щоб одного дня не виявилось, що на паперах твій бізнес тобі вже не належить;

– щоб у разі виникнення проблем у стосунках із владою розмовляти з нею з позиції іноземного інвестора, маючи відповідні преференції тощо.

Це ж правда, що були періоди, коли завдяки офшорам у країні виживала й опозиція, яка приклалася до того, щоб у країні остаточно не закопали демократію.

Суспільство не мусить бути толерантним до офшорного бізнесу політиків у країні, яка воює. І небезпека не в тому, що ці офшори були і є, а в тому, що офшорні політики зайняли кругову оборону, хоча могли б заявити: "Так. Було... Поки є. Але тепер не буде, бо ми живемо по-новому".

І зробити.